Фото: проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи РОІППО В’ячеслав Долід
Проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (РОІППО) В’ячеслав Долід про цінності країн, як базовий фундамент мотивації для формування стратегії життя, поведінки та світогляду, траєкторії розвитку країн та важливість для країни створення продукції із високою доданою вартістю.
«Добробут не приходить швидко. Підтвердженням цього є дослідження, виконане британським економістом Ангусом Медісоном, який спеціалізувався на вимірі та аналізі економічного зростання і розвитку. Зокрема, він виписав статистичні дані за 200 років розвитку людського населення. Аналіз показав, що прогрес є: тривалість життя збільшилася. Однак, цей прогрес не є однаковим для всіх. Збільшився розрив між країнами-лідерами та країнами-аутсайдерами», – пояснив Долід.
Фото: статистичні таблиці Ангуса Меддісона: порівняння кількості населення та рівня ВВП на душу населення за 200 років
Експерт розповів про дві траєкторії розвитку країн: траєкторія А, за якою рухаються топ-30 країн, в яких рівень життя людей досить високий, та траєкторію В, якою йдуть всі інші країни.
«Змінити рух з траєкторії В на траєкторію А досить складно. Одна з гіпотез – вся справа в економіці. Але історія каже про інше. В 30 роках минулого століття Радянський Союз розвивався шаленими темпами в той час, коли в Америці була «Велика депресія». Але пройшло 50 років і СРСР зник. Тому можна говорити, що справа не в економіці. Існує ще одна думка: справа в демократичному суспільстві. Але тут теж все не так однозначно. Україна і Польща в 90-х роках стартували приблизно на одному рівні. Але зараз Польща більш розвинена за Україну. Тому поки в Україні не буде продукції з високою доданою вартістю (свого IPhone, продукції в сфері ІТ і т.д.), ми приречені збоку дивитися на топ-30 країн і так і не потрапити в їхнє число. Поки ми вбачаємо пріоритети у видобуванні бурштину, пилянні лісу – ситуація не зміниться. Поки ми не будемо ставити на перше місце цінності самовираження, освіти – ми продовжуватимемо рухатися по траєкторії В», – пояснює Долід.
Експерт наголошує, що все, що ми можемо продати, ми маємо продавати.
«Освіта та медицина має стати приватною», – каже він.
Що ж таке цінності і які передумови розташування тих чи інших країн на культурній мапі світу?
«Цінності – це базовий фундамент мотивації. Вони формують нашу стратегію життя, поведінку і світогляд». Окрім цінностей існує потрійний пакет умов самовираження:
- відчуття небезпеки ( примушує розвиватися);
- здатність контролювати імпульси;
- відчуття вищості (над самим собою, бажання до самовдосконалення).
Культурна мапа світу показує, що є країни, які керуються цінностями виживання, цінностями самовираження, а також країни, які сповідують традиційні цінності.
Фото: Рональд Інґлхерт та Крістіан Вельцель, «Модернізація, культурні зміни та демократія»
У країнах з традиційними цінностям важливу роль відіграє релігія. Домінує патріархальна родина. Чоловіку набагато простіше досягти успіху, аніж жінці.
Секулярно- раціональні цінності сповідують країни, де релігія не має впливу на життя. Роль жінки і чоловіка знаходяться приблизно на однаковому рівні.
Цінності виживання притаманні країнам, де для людей набагато важливіші економічна та фізична безпека, аніж можливість самовираження. Це країни, де високий рівень ксенофобії, нормально сприймається авторитарний режим.
Цінності самовираження сповідують країни з гендерним суспільством, країни, в яких на високому рівні свобода слова, демократія, захист прав людей, навколишнього середовища, тощо.
«Україна є доволі секулярною країною. Але, разом з тим, у нас зберігається доволі високий рівень цінностей виживання», – пояснює Долід.
Щодо передумов розташування країни на культурній мапі світу, важливу роль відіграють:
- імперія, в якій країна знаходилася в попередні роки (країни, які знаходилися під впливом Британської імперії, зараз набагато розвиненіші, аніж країни, які були у складі СРСР);
- релігія (у розвинених країнах монотеїзм переважає над політеїзмом);
- комунізм (краще не мати комунізму, аніж мати).
Також експерт наголошує на важливості знань, освіти та прагнення саморозвитку громадян.
«Знання – це фундамент. Але самих знань недостатньо. Мають бути навички і вміння використовувати ці знання у повсякденному житті для вирішення проблем. У контексті знань, вкрай важливий аспект – це цінності. Без цінностей всі знання та вміння не будуть спрямовуватися на користь суспільства. Формування цінностей відбуваються за рахунок освіти. Це взаємопов’язані речі», – розповідає Долід.
Матеріал підготовлено за результатами проведення «Школи відповідального політика» у місті Рівному 24-26 травня. Семінар проводився за підтримки Фонду Фрідріха Науманна «За свободу».
