У травні 2015 року Центр «Ейдос» ініціював створення Коаліції «Прозорі Ради», де об’єдналися 18 регіонів України. Експерти разом з регіональними координаторами за спеціальною методологією (її можна скачати за посиланням) перевіряють прозорість та підзвітність місцевих рад. В результаті чотирьох років роботи, маємо певні висновки, якими хочемо поділитися з вами. Про результати роботи та виклики міських рад, а також про роль активних мешканців громади – читайте далі.
Всеукраїнська коаліція «Прозорі ради» була створена для перевірки закріплення в нормативно-правових актах місцевого самоврядування норм доброчесності, підзвітності та прозорості. На сьогодні ж мета коаліції – визначити рівень імплементації інструментів громадського контролю з урахуванням придатності їх використання громадянином. Саме тому з 2018 року більше 50 громадських організацій перевіряють практичну імплементацію даних норм у 16 органах місцевого самоврядування.
Перевірка відбувається за декількома ключовими параметрами:
Вільний доступ громадян до сесій рад та засідань виконавчого комітету. Якщо у 80% місцевих рад закріплена норма про вільний доступ, то на практиці ми бачимо, що це не зовсім так. Серед найбільших зловживань попередня реєстрація з погодженням, тобто доступ на засідання тільки з дозволу ради, та вхід за наявності вільних сидячих місць. Це однозначно протирічить нормам закону, тому ми працюємо над тим, щоб доступ до сесійних зал справді був вільним для громадян.
Вільний вхід на засідання депутатських комісій, який в більшості випадків існує тільки де-юре. Адже, справа в тому, що ви ніколи і не дізнаєтеся про графік таких засідань, адже дана інформація не публікується на сайті, і, в кращому випадку, вам її нададуть тільки у відповідь на інформаційний запит. Тобто де-факто дані випадки – порушення прав людини.
Щодо оприлюднення інформації на сайті, то з рішеннями сесій ради загалом норма частини 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконується. З рішеннями виконавчих комітетів все набагато гірше: в кожній міській раді були «рішення-привиди», винесені в більшості випадків з питань генерального плану, бюджетних видатків, де виконком ховає важливі рішення.
Публікація протоколів, висновків та рекомендацій постійних депутатських комісій – найменш виконувана норма з усіх норм щодо оприлюднення інформації. Якщо протоколи, в яких відображається лише структура засідання, інколи публікуються, то висновки і рекомендації публікують менше 50% розпорядників інформації, що суперечить нормам частини 10 ст. 47 ЗУ «Про місцеве самоврядування». Хоча насправді, саме в них і містяться корупційні ризики різних комісій.
Оприлюднення проектів рішень рад та виконавчих комітетів виконується ще гірше, так як проекти рішень виконкому взагалі не оприлюднюються, а проекти рішень міських рад – з порушенням строків. Відповідно до частини 3 статті 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», проекти рішень мають публікуватися за 20 днів на сайті ради для того, щоб громадськість могла надати свої висновки та рекомендації. На практиці, рішення часто публікуються за добу до розгляду на порядку денному.
Результати поіменного голосування публікуються в незручному форматі, так як більшість рад не оптимізували свої сайти. Часто їх можна завантажити тільки окремим файлом без текстового зазначення порядку денного, що ускладнює прочитання, так як повну інформацію можна отримати тільки паралельно звіряючи протокол засідання та результати голосування.
Існують також певні механізми для виявлення прозорості та підзвітності депутатів та мерів, які декларують їх бажання співпраці з громадою. Проте наші регіональні координатори виявили, що такі норми, що мають слугувати громадськості, або взагалі не передбачені, або закріплені в такому вигляді, що передбачають їх недієздатність. Проводячи перевірку в 16 органах місцевого самоврядування, ми виявили досить різні результати.
Варто зазначити, що в деяких органах місцевого самоврядування існує прописаний механізм ініціювання громадських слухань самою громадою, де ініціативна група з 30, 50 чи 100 осіб може винести на порядок денний будь-яке з питань. 12 з 16 міських рад вже проводили такі засідання. В той же час, ми бачили статути, в яких передбачена дана ініціатива за підписами 10% мешканців громади, що унеможливлює реалізацію даного права. Такі ж порушення є і в подачі місцевої ініціативи шляхом надання громадськістю проекту певного рішення ради, де для його розгляду необхідно зібрати підписи 5% чи 10% мешканців громади.
З подачею електронних петицій ситуація краща, так як міські ради можуть впровадити даний механізм безкоштовно. Тому цей механізм один з найбільш виконуваних в Україні.
В процесі моніторингу ми також вимагаємо чіткого прописання механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, так як більшість місцевих депутатів не розуміє різницю між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями. З 16 міських рад, в яких ми проводили моніторинг, тільки в одній раді окрема депутатська комісія, яка надає роз’яснення депутатам по урегулюванню даних ситуацій, реально працює. Результати ж анонімного опитування серед депутатів виявили, що вони навіть не знали про можливість звернення до такої комісії.
Звітування депутатів рад перед членами територіальної громади в перевірених нами органах місцевого самоврядування покладено виключно на депутатів, так як виконавчі комітети та секретарі ради жодним чином не контролюють подачу таких звітів і не ініціюють їх. В першу чергу, міська рада має створити окремий розділ на сайті для таких звітів кожного з депутатів, адже зараз, якщо депутат звітує, то він робить це на своїй сторінці в соціальних мережах, не говорячи вже про обов’язковість відкритої зустрічі з громадою, надання інформації про приймальні та номерів телефонів депутатів.
Щодо звітування голови територіальної громади перед громадою, то все частіше ми бачимо такі звіти, навіть у формі презентації, проте відкриті зустрічі з громадою відбуваються тільки в половині випадків.
Проте загалом хочемо відмітити позитивні тенденції змін. Одним із прикладів є трансформація Новгород-Сіверської міської ради в Чернігівській області, яка надає відкриту інформацію шляхом постійного оновлення сайту та не перешкоджає вільному доступу мешканців громади до засідань. На початок моніторингу в 2015-му році, тільки 14% норм та процедур було імплементовано в нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування. На п’ятий рік роботи всеукраїнської коаліції «Прозорі ради» ця цифра вже сягнула 83%.
Ми і надалі будемо продовжувати діяльність моніторингу органів місцевого самоврядування, проте варто пам’ятати, що запорука успішного процесу децентралізації – ініціативність та відповідальність кожного з нас.
Матеріал підготовлено в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUAnti-CorruptionInitiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).
