Разом із учасниками AGORA CLUB в рамках воркшопу «Інформація не сміття, але сортувати потрібно» розбиралися, що собою представляє інформаційне сміття та вчилися на конкретних прикладах, як відрізняти фейки, політичну «джинсу», маніпуляції та пропаганду від правдивої інформації. Окрім того, дізналися, як споживання «вірусної» інформації впливає на наше життя і здоров’я та шукали шляхи, аби захистити себе від інформвигорання та інтернет-залежності. Модерувала дискусію Тетяна Кавуненко, журналіст, експерт з комунікацій Центру «Ейдос».
Тож, як відрізнити фейкову новину від справжньої, якщо ти не експерт?
- Основним стандартом, який здатний протидіяти фейкам, є достовірність інформації. Обов’язково перевіряйте інформацію на першоджерелах.
- Мають насторожити анонімні джерела, інформація, взята із соцмереж з акаунтів, які не верифіковані, лінк на підозрілі або маловідомі джерела або ж повна їх відсутність.
- Маніпуляція або фейк націлені на те, щоб викликати сильні емоції, позитивні, або, частіше, негативні. Якщо Ви читаєте новини і бачите, що вони викликають у Вас занадто сильні емоції, варто задуматися над тим, чи це не інформпідробка.
- У фейкових новинах часто думка чи оцінка подається, як факт.
- Заголовок не відповідає змісту новини, статті або є занадто емоційним.
- У тексті присутні навішування ярликів, поширення стереотипів.
- Матеріали, в яких подається думка «експертів» неіснуючих структур, анонімних або політично заангажованих «експертів».
- Соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії тощо.
- Відсутність балансу думок, однобоке подання фактів, оцінки, коментарі, узагальнення.
- Викривлення інформації: реальні факти, які стоять поруч разом із неправдою, недостовірні фото або відео, які подаються ніби то, як підтвердження інформації.
Але іноді інформаційні кампанії настільки добре продумані, що навіть експерт не завжди зможе відрізнити правду від фейку чи маніпуляції. Один із таких прийомів, який використовують найчастіше, – це напівправда. Зрозуміти, чи інформація достовірна дуже складно, коли кажуть лише частину правди і доповнюють її якимись неправдивими тезами. В цьому випадку діє головне правило: лише критично сприймаючи інформацію, без емоцій, ми можемо зрозуміти, де правда, а де – вигадка.
Політична «джинса» – новини під соусом неправди. Як не стати жертвою прихованої реклами?
- В першу чергу, звертайте увагу на однобокість матеріалу – коли є тільки позитив, або тільки негатив.
- Мають насторожити постановочні фото героя матеріалу.
- Цикл однобоких і заангажованих матеріалів в одному й тому ж самому ЗМІ.
- Один і той же матеріал слово в слово розміщено в кількох ЗМІ.
- Занадто емоційна окраска, нагнітання.
- Відсутність інформаційного приводу. Матеріал «не на часі», ні про що.
- Сумнівні джерела інформації або прес-служби політичних партій, компаній.
- Порушення стандарту відокремлення фактів від висновків та оцінок.
- Переконливі доводи, що щось є «хорошим», а щось – «поганим».
- «Протокольні» матеріали із заходів чиновників, розшифровки ефірів, в яких відсутня суспільно-важлива новина.
І пам’ятайте, що «джинса» завжди відрізняється від справжнього журналістського матеріалу тим, що в матеріалі грубо порушуються ключові стандарти журналістики. Також варто розуміти, що «джинса» вигідна, насамперед, замовникам, адже вона дозволяє сподіватися на ефект, який неможливо досягти чесною рекламою. А також власникам ЗМІ, медійним менеджерам і проплаченим журналістам. Тому вкрай важливо знати, хто є власником того чи іншого ЗМІ та вчитися визначати причинно-наслідкові зв’язки і розуміти, кому конкретний матеріал може бути «на руку». Це допоможе Вам не стати жертвою політичного обману.
Враховуючи величезні обсяги інформації, з якою ми щодня стикаємося і пропускаємо через себе, також вкрай важливо навчитися не пропускати її через себе і час від часу влаштовувати такий собі «інформаційний детокс».
В рамках воркшопу разом із лайф-коучем та НЛП-майстром Надією Рогозіною учасники також вчилися, як уникнути перенасичення інформацією, позбавитися залежності від месенджерів та соцмереж, а також – зберегти своє психічне та фізичне здоров’я в умовах присутності постійного інформаційного шуму.
- Перш за все, необхідно поставити собі чіткі обмеження на користування соцмережами, месенджерами та визначити, скільки часу в день Ви виділяєте на прочитанню новин.
- Встановіть на своїх гаджетах програми, які обмежують час перебування в соцмережах.
- Не бійтеся пропустити щось важливе: якщо це станеться, Вам неодмінно про це розкажуть друзі чи знайомі.
- Не користуйтеся гаджетами хоча б за годину до сну та годину після пробудження.
- Якісно проводьте вільний час: займайтеся спортом, читайте книжки замість новин, зустрічайтеся з друзями, виходьте за межі віртуального життя.
- Якщо відчуваєте залежність – постарайтеся якомога частіше залишати телефон вдома.
- Медитуйте.
- Відпочивайте мінімум 2 дні на тиждень. Якщо не вдається відпочити два дні поспіль, візьміть собі вихідний посеред тижня.
Щоденне копирсання в «інформаційному смітті» є значною мірою марнуванням часу – ресурсу, який не відновлюється. Саме тому, вкрай важливо навчитися обмежувати своє життя від тих інформаційних продуктів, які не цілком співпадають з Вашими інформаційними потребами та призводять до негативних впливів. Критичне мислення, розуміння причинно-наслідкових зв’язків, вміння «сортувати» інформацію – все це і є якраз тими важливими механізмами так званого “пилосмоку”, який допоможе вичистити все непотрібне інформаційне сміття із Вашого життя.
AGORA CLUB – місце інтелектуальних зустрічей.
Агорою називалась площа у давньогрецькому місті, яка була центром суспільного життя, найважливішим місцем торгівлі і підприємництва, театральною сценою, майданчиком для змагань і улюбленим місцем для інтелектуальних дискусій.
Ми ж хочемо створити сучасну агору як платформу для дискусій, нетворкінгу, спілкування з лідерами думок та інших цікавих форматів.
Ми піднімаємо суспільно важливі теми.
Ми ділимося проривними ідеями.
Ми уважно слухаємо і палко дискутуємо.
Приєднуйся!
Захід проводився Центром політичних студій та аналітики «Ейдос» в рамках проекту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
