За останній рік скандали навколо мерів маленьких містечок поблизу Києва не вщухають. Втеча мера Ірпеня, обшуки у мера Бучі та інші. І лише Геннадій Дикий, мер Білої Церкви, тихенько відсиджується і розвиває бізнес своєї дружини. Щойно він став головою міста, фірма його дружини Олени ПП «БУДМАРКЕТ» уклала договір з Управлінням ЖКГ Білоцерківської міської ради. Це допомогло їй заробити майже півмільйона гривень. Про це розповіла Гюнель Бабакішієва для свого блогу на LB.ua.

У будь-якій цивілізованій країні такий договір було б визнано корупцією. Посадова особа була б змушена піти у відставку, а договір розірваним. Проте, в Україні конфлікт інтересів – це дуже поширене і звичне явище у владі. Як на центральному, так і на місцевому рівні. Всі ешелони влади – від Президента до сільських депутатів мають родичів, бізнес-партнерів, яким своїм впливом допомагають підвищувати фінансові, репутаційні показники, а інколи навіть допомагають отримувати посади.

Сьогодні, коли постало питання передачі владних повноважень на місця у зв’язку із децентралізацією, місцеві чиновники отримали майже ніким не контрольований доступ до скарбниці регіону. І замість того, щоб використовувати ці кошти на благо місцевих громад, вони часто-густо просто починають набивати кишені собі та своїм родичам.

Під час моніторингу, який провели експерти «Ейдос», було виявлено десятки кейсів у різних областях, коли чиновники зловживали своїми посадами і приймали неправомірні рішення через які отримували вигоду.

Так, до прикладу, Сергій Мостіпака, будучи депутатом Бучанської міської ради, а в той же час і фізичною особою-підприємцем, уклав договори з Бучанською міською радою на поставку комп’ютерної техніки та багатофункціонального приладдя, за які отримав грошові кошти на загальну суму 547 956, 00 грн.

Депутат Калуської міської ради Ігор Хемич голосував за рішення, що дозволили списати борг та звільнити від орендної платити для двох фірм. Як виявилося пізніше, обидві вони (ТОВ «Акваторія-Калуш» та ПП «Еліте») належать його синові та йому самому.

А у Херсонській обласній раді депутат та начальник управління освіти і науки Херсонської ОДА Євген Криницький замовив документи на освіту у ТОВ «Освіта», однією із співзасновників якого є його дружина Ірина Криницька.

Здавалось би, що заважає покарати депутатів, якщо факти конфлікту інтересів відомі? Але диявол – в деталях. Формально, закон передбачає алгоритм виходу з конфлікту інтересів. Насправді ж ніхто не може змусити депутата не голосувати, наприклад, за виділення земельної ділянки дружині чи брату. Також неврегульованими залишаються питання участі депутатів чи їх родичів у процедурах закупівель місцевими радами.

Законодавство змушує депутата зробити всього два кроки: 1) письмово проінформувати про наявність конфлікту інтересів; 2) оголосити про нього безпосередньо на засіданнях комісії або ради. Після цього він може зі спокійною душею голосувати за рішення, які будуть корисними йому або його родичам. Ані НАЗК, ані будь-який інший антикорупційний орган не зможе ніяк зарадити.

Звісно, НАЗК рекомендує узяти самовідвід і не брати участь у розгляді питань, щодо яких існує конфлікт інтересів. Але, як показує практика, самі депутати трактують її за принципом «все, що не заборонено – дозволено». В умовах, коли обранці порушують безпосередні вимоги, сподіватися на виконання рекомендацій марно.

Накладають відбиток і українські реалії. Наприклад, депутата можуть притягнути до відповідальності, якщо буде доведено, що він не оголосив перед голосування про наявність у себе конфлікту інтересів. Але у невеликому місті, в умовах кругової поруки місцевих «еліт», депутати часто заднім числом вносять у протоколи свої виступи про наявність конфлікту інтересів. І стають чесними перед законом.

Здавалось би, на що може вплинути голосування однієї або кількох людей? Проте у сільських радах, які можуть складатися з 12-15 чоловік і до яких часто входять родичі, ці голоси часто стають вирішальними. Тисячі рішень про виділення землі у селах та селищах не були би прийняті, якби самовідвід був вимогою, а не рекомендацією.

Про наявні проблеми говорять і у новоствореному Нацагентстві запобігання корупції. Там стверджують – без змін до закону «Про місцеве самоврядування» покарати депутатів за кумівство вкрай складно. «Незважаючи на наявну законодавчу колізію, Національне агентство все ж у своїх листах та рекомендаціях звертає увагу на необхідність дотримання стандартів доброчесності, встановлених основним антикорупційним законом. Одночасно, Агентство готує проект відповідних змін до законодавства. У тих же випадках, де конфлікт інтересів місцевих депутатів пов’язаний із реалізацією інших повноважень (наприклад, у процедурах закупівель) Агентство розпочало десятки перевірок» – говорить член НАЗК Руслан Рябошапка.

А поки активісти борються з конфліктом інтересів як можуть. Тільки за вересень Центр «Ейдос» передав у антикорупційні органи більше 20 документально підтверджених заяв про конфлікт інтересів на місцях. На жаль, через описані вище проблеми, перспектива деяких з цих заяв туманна.

Показати кнопки
Сховати кнопки