У бюджеті-2017 на фінансування діяльності парламентських партій передбачено 400 млн гривень. Ці гроші мають шанси як оздоровити політичну систему країни, так і “розійтися” по кишенях політиків. Це стверджує голова Центру “Ейдос” Віктор Таран у своїй колонці для видання Новое Время.

Згадану суму між партіями розподілило Національне агентство з питань запобігання корупції. Найбільше коштів отримає «Народний фронт» – майже 114 мільйонів гривень. Трохи менше грошей виділять Блоку Петра Порошенка – приблизно 112 мільйонів гривень. Далі за списком фінансування йдуть: «Самопоміч» – близько 56 мільйонів гривень (+44 млн. за гендерною квотою), Опозиційний блок – майже 48,5 мільйонів гривень, Радикальна партія Ляшка – приблизно 38 мільйонів гривень. Найменше коштів отримає «Батьківщина» – близько 30 мільйонів гривень.

Теоретично політична партія має право відмовитися від державного фінансування своєї статутної діяльності. Для цього потрібно подати відповідну заяву в Нацагентство з питань запобігання корупції. Але поки жодної заяви про відмову від фінансування в 2017 році не надходило. До речі, у 2016 році Опозиційний блок відмовився від державного фінансування, мотивуючи це складним економічним становищем країни, але уже у 2017-му лідери зазначеної партії повідомили, що відмовлятись не будуть. Можливо, це є ознакою визнання з боку “Опозиційного блоку” покращення соціально-економічного стану в країні.

Тим не менш, якщо ми прагнемо іти у Європу, то маємо переймати найкращі європейські практики. А фінансування партій із державного бюджету саме такою і є. Більше того, 55% країн світу мають подібну систему. Адже, варто розуміти, що для того, аби партії були повноцінними, вони повинні вести активну діяльні не лише перед самими виборами, але і у міжвиборчий період. У Європі це нормальна практика, коли у міжвиборчий час представники партій їздять регіонами, пояснюють програму і цілі партій, спілкуються із виборцями, захищають їх інтереси, звітують про свою діяльність та ін. А все це потребує коштів.

У партії є лише два варіанти, де брати гроші: великий бізнес (олігархи) або держбюджет. Вони взаємно виключні, і коли обираєш один варіант, інший автоматично відсікається. Адже при державному фінансуванні необхідно подавати звіти про кожну витрачену гривню, а відмовляючись від держфінансування, партія тим самим визнає, що існує на кошти тих чи інших олігархів і виконує їх «політичне замовлення». Те, що партії можуть ефективно працювати виключно на членські внески – міф. Такі системи фінансування не спрацювали у жодній країні світу. Тому можна стверджувати, що сьогодні ми можемо спостерігати початок процесу очищення українського парламенту від впливу олігархів.

Коли переглядаєш фінансові звіти партій, то чудово усвідомлюємо, що це лише верхівка фінансування політичної партії. За формальними ознаками до звітів немає зауважень. Однак, коли починаєш аналізувати інформацію, яка подається в звітах, починає виникати сумнів, на скільки ці звіти є доброчесними. Наприклад, в партії «Батьківщина», зазначено, що в їх центральному офісі працює понад півсотні людей, але всі працюють на мінімальну заробітну плату, яка в минулому 2016 році становила 1370 гривень. Очевидно, що ця цифра є малоймовірна для оплати праці працівника в київському офісі загальнонаціональної партії. Подібні приклади можна наводити щодо багатьох українських партій. Загалом, проаналізувавши звіти 53 партій (6 парламентських та 47 партій, які мають представництва у місцевих радах) аналітики Центру “Ейдос” виявили 550 порушень, про які повідомили до НАЗК.

Наразі важливо розпочинати дискусію про внесення низки змін до чинного закону, який регулює фінансування партій із бюджету. Зокрема, в частині підвищення відповідальності партій за неякісне використання коштів,  помилки або ж внесення недостовірної інформації в звіти. І найголовніша новація має стосуватися зміни подачі форми звітів — з паперової на електронну.

Маховик боротьби з політичною корупцією запущено. І минулий 2016 рік ввійде в історію як початок очищення політичних партій від брудних та темних фінансових вливань невідомого походження. Нам всім ще треба вчитись усвідомлювати, що саме з політичної партії розпочинається державна політика. І яка вона буде – залежить, в тому числі, і від нас.

Показати кнопки
Сховати кнопки