Наслідком декомунізації стало перейменували 987 населених пунктів, 52 тисячі топонімів у самих населених пунктах, демонтували майже 2,5 тисячі пам’ятників, у тому числі понад 1,5 тисячі пам’ятників Леніна. Такі цифри назвав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

На його думку, саме відсутність політики пам’яті привела Білорусь та Росію до авторитаризму, а тому декомунізація потрібна для унеможливлення подібного сценарію в Україні.  «Декомунізація – це ментальне осмислення минулого. А минуле потрібно вивчати для того, щоб позбутися його впливу і рухатися в майбутнє без його тягаря», – заявив В’ятрович.

Він також оціни успіхи декомунізації в розрізі регіонів. За словами В’ятровича, Україна в цілому справилася з декомунізацією, але є винятки. Зокрема, в Києві досі стоїть пам’ятник Щорсу, лишаються радянські герби на пам’ятнику Батьківщині матері тощо.

На думку директора галузевого архіву СБУ Андрія Когута розкриття архівів так само сприяє звільненню від впливу минулого та його міфологем. «Архіви допомагають показати порушення прав людини у Радянському союзі і визнати, що ми засуджуємо це. Найбільш важливо це для реформи силових органів, щоб розірвати нарешті зв’язок з КДБ», – заявив Когут.

Журналіст та письменник Юрій Макаров дав загальну оцінку процесу декомунізації. «Дивовижно, що в процесі декомунізації було зроблено так мало помилок в тому просторі, який був переповнений міфами і фейками ще з часів Російської імперії», – сказав Макаров.

Показати кнопки
Сховати кнопки