Центр Політичних Студій та Аналітики публікує річний рейтинг найзакритіших та найвідкритіших обласних державних адміністрацій та міських рад обласних центрів.

При формуванні річного рейтингу прозорості та відкритості органів місцевої влади та місцевого самоврядування враховувались 13 хвиль запитів, надісланих до 25 ОДА та 25 міських рад обласних центрів щомісяця протягом 2012 року. Таким чином рейтинг показує, які органи влади постійно дотримувались норм Закону про Доступ, які – періодично порушували, та які більше порушували, ніж виконували Закон. Отже, серед номінантів найбільших порушників у 2012 році опинились:

«Таємна бюрократія»
за блокування доступу до публічної інформації

І місце Чернівецька обласна державна адміністрація (2,38) – проігнорувала 6 (половину) з 13 інформаційних запитів, а це майже половина!
ІІ місце Рада міністрів Автономної Республіки Крим (2,46) – 4 (третину) рази запити взагалі були проігноровані, і лише 1 раз відповідь на запити була надана без порушень.
ІІІ місце Чернігівська обласна державна адміністрація (2,85) – 5 (майже половину) разів не було надано відповіді на запити, однак більшою мірою на початку року. Решта відповідей з незначними порушеннями.

І місце Миколаївська міська рада (1,97) – так само як і у випадку з Чернівецькою ОДА було проігноровано 6 (половину) запитів.
ІІ місце Черкаська міська рада (2,41) – на 5 (майже половину) інформаційних запитів відповіді так і не прийшли.
ІІІ місце розділили Тернопільська та Дніпропетровська міські ради (2,81) – в обох випадках відповіді не були надані на 4 (третину) інформаційних запити.

На щастя, окрім порушників ми маємо можливість відзначити ті органи місцевої влади, які протягом усього 2012 року виконували Закон про Достум з мінімальними або одиничними порушеннями.


 «Прозорість року»
за прозорість та відкритість у забезпеченні доступу до публічної інформації

І місце Сумська обласна державна адміністрація (4,97)
ІІ місце Вінницька обласна державна адміністрація (4,81)
ІІІ місце Тернопільська обласна державна адміністрація (4,75)

 

І місце Запорізька міська рада (4,55)
ІІ місце Житомирська міська рада (4,38)
ІІІ місце Івано-Франківська міська рада (4,28)

Однак тут варто зазначити, що все ж таки обласні державні адміністрації мають вищі бали, ніж міські ради. 

Крім того, окремими номінаціями варто відзначити ті органи влади, які надають найчіткіші і найзаплутаніші відповіді. В контексті самого духу Закону «Про доступ до публічноїінформації», ці номінації є надзвичайно важливими, адже можна відкривати публічну інформацію майже не порушуючи закон, однак в такій формі, що запитувачтак і лишається без чітких відповідей на питання, які його хвилювали. При визначенні найкаламутніших номінантів враховувалась найбільша кількість відповідей, в яких питання запиту були розкриті не повною мірою.


«Каламутна вода»
за неповноту та розмитість у наданні відповідей на інформаційні запити

Львівська обласна державна адміністрація
Донецька міська рада

Протилежною ж номінацією є для органів влади, які у своїх відповідях керувались принципом лаконічності та надавали інформацію по суті самих питань, уникаючи зайвих, ледь дотичних до запитуваної інформації подробиць, які лише плутають та унеможливлюють розуміння.


«Чиста правда»
за чіткість та надання відповідей на інформаційні запити по суті

Запорізька обласна державна адміністрація
Рівненська міська рада

Відображення на сайтах органів місцевої влади та місцевого самоврядування публічної інформації
Моніторинг сайтів органів влади та номінування їх на найкраще та найгірше представлення в мережі Інтернет, перш за все спрямовано на оцінку роботи відповідальних підрозділів за доступ до інформації протягом всього 2012 року в напрямку виконання норм закону про Доступ.
Оцінка сайтів відбувалась за 10 критеріями, які відповідають положенням 15 статті Закону України «Про доступ до публічної інформації». Перш за все, обрані критерії дають загальну картину того, на скільки пересічні громадяни, які завітали на сайт своїх місцевих органів влади або органів місцевого самоврядування, можуть зрозуміти, що в них є право на доступ до публічної інформації, і яким саме чином, вони це право можуть реалізувати. По-друге, навіть якщо ті самі пересічні громадяни не захочуть використовувати своє право на доступ в активний спосіб (шляхом надсилання запитів або за допомоги телефона), вони мають мати можливість сформувати уявлення про діяльність самого владного органу, і про те, на що саме ця діяльність спрямована. А для цього необхідно, щоб на сайтах оприлюднювались рішення, постанови, розпорядження, вівся облік (реєстр) публічноїінформації, а також публікувались проекти рішень, які підлягають обговоренню та готуються до прийняття через 20 днів. В той же час, для свідомих та активних громадян, наявність всієї цієї інформації спрощує реалізацію контролю за діяльністю чиновників та впливу на формування порядку денного на локальномурівні.
Порушення:
І. Станом на січень 2013 року, на сайтах обласних державних адміністрацій було важко ознайомитись з проектами рішень, що підлягають обговоренню. Таким чином, лише 7 (28%) ОДА належним чином публікують такі проекти, в той час як 9 (36%) взагалі ігнорують це положення Закону про Доступ. Решта 9 (36%) обласних державних адміністрацій ніби й виставляють у себе на сайтах проекти рішень, але в той же час забувать вказати і дату публікації і дату розгляду, унеможливлюючи тим самим розуміння для громадськості актуальності розгляду таких проектів та сроків, за які ще можна вплинути на хід їх прийняття.
З міськими радами ситуація дещо інша, адже на половині сайтів проекти рішень публікуються згідно всіх норм, в той час як на іншій половині сайтів, вони не публікуються взагалі.
ІІ. Іншим порушенням є те, що лише 10 ОДА (або 40%), створили реєстри публічної інформації, 8 ОДА (або 32%) створили щось схоже на реєстри, а 7 ОДА (або 28%) досі не запровадили облік публічної інформації.
Однак на рівні міських рад ситуація є набагато гіршою. Адже там лише Рівненська та кіровоградська міські ради мають реєсти, і лише на сайтах Чернігівської та Дніпропетровської міських рад існують схожі на реєстри обліки публічноїінформації, а на решті 21 сайті – реєстрів немає, а це 84% від сайтів обласних центрів.
ІІІ. Ще однією прогалиною на сайтах як ОДА, так і міських рад є те, що на них можна знайти лише звіти щодо задоволення запитів на інформацію, хоча в самому законі йдеться про будь-які звіти стосовно діяльності органів влади, в тому числі, що стосуються забезпечення доступу до нформації. Таким чином, лише на сайтах Полтавської, Сумської, Тернопільської міських рад та Волинської ОДА, можна було ознайомитись ще й з іншими звітами. А це складає 12% серед міських рад та 4% серед ОДА.


«Найгірше представлення в мережі Інтернет»
за недостатнє наповнення офіційного веб-сайту та незручність для користування

І місце Житомирська обласна державна адміністрація – в реєстрі публічної інформації насправді відображені акти індивідуальної дії з можливістю з ними ознайомитись, але самого реєстру публічної інформації відповідно до норм закону немає. На сайті можна найти електронну форму для запиту, але самих контактів (телефону, поштової адреси, мейлу) немає. Крім того, проекти рішень, що підлягають обговоренню і мають публікуватися за 20 днів до прийняття на сайті представлені 1 проектом і то без дати.
ІІ місце Київська обласна державна адміністрація – проекти рішень та система обліку публічної інформації двохмісячної давності.

ІІІ місце Одеська обласна державна адміністрація – відсутні проекти рішень та система обліку публічної інформації.
ІІІ місце Запорізька обласна державна адміністрація – є лише розпорядження про те, що система обліку має бути, а проектів рішень покищо немає.

І місце Ужгородська міська рада – на сайті існує розділ «Доступ до публічної інформації», однак при спробі ознайомитись зі змістом інформації, яка знаходиться в підрозділаг, відкривається головна сторінка там, де новини. Проекти рішень публікуються без дат.

ІІ місце Луганська міська рада – відсутній розділ, де впринципі можна дізнатись, що існує в громадян таке право як доступ до публічної інформації та шляхи отримання цієї інформації. Проекти рішень без дат.
ІІІ місце Донецька міська рада – на сайті можна належним чином ознайомитися з рішеннями та проектами рішень, однак так само як і на сайті Луганської міської ради відсутня інформація про те, що існує таке поняття як публічна інформація.

 
«Найкраще представлення в мережі Інтернет»
за найкраще наповнення офіційного веб-сайту та зручність для користування

І місце Волинська обласна державна адміністрація – в розділі «Доступ до публічної інформації» відображається вся інформаціявідповідно до ст. 15 Закону про Доступ.

ІІ місце Вінницька обласна державна адміністрація – так само як і сайт Волинської ОДА претендував на перше місце, однак в підрозділі «Звіти» оприлюднюються лише звіти про стан виконання Закону про Доступ.
ІІ місце Тернопільська обласна державна адміністрація – на відміну від сайтів Волинської і Вінницької ОДА, публічна інформація розкидана по сайту, однак все-одно присутня в тій самій мірі як і на сайті Вінницької ОДА, з якою і поділено друге місце.
ІІІ місце Дніпропетровська обласна державна адміністрація – проекти рішень оприлюднюються без дат, а звіти – лише по доступу.

ІІІ місце Полтавська обласна державна адміністрація – реєстр місяць не оновлювався, і звіти так само як і на сайтах майже всіх ОДА стосуються лише доступу до інформації.

І місце Полтавська та Сумська міські ради – однак на обох сайтах відсутній реєстр публічної інформації.

ІІ місце Житомирська, Хмельницька міські ради та КМДА – у всіх з них відсутні реєстри публічної інформації, а звіти оприлюднюються лише по доступу. Однак окремо хочеться відзначити зручність навігації сайту КМДА.
ІІІ місце Рівненська та Чернігівська міські ради – на обох сайтах не оприлюднюються звіти, а на сайті Чернігівської міської ради система обліку не таблицею і без пошуку, а проекти рішень без дат.

 

Показати кнопки
Сховати кнопки