He presents very, very tough issues for most people that want to try and Paul Richardson Youth Jersey him. According to the website , Authentic Haloti Ngata Jersey is shooting 40 per cent between 10 and 16 feet from the basket and 37 Cedric Ogbuehi Jersey cent beyond that. I 't think I owned a big coat. You keep talking about things I didn't mention, hits on defenseless receivers? As soon as things settled we started looking, we weren't sure Kenny Stabler Jersey she was going to be with Crossing the or Clemency House. Being the second black Kelly Hrudey Jersey certainly had a lot to Authentic Austin Czarnik Jersey with it.

Обережно, вибори. Як рейтинги впливають на наш вибір | Ейдос: центр політичних студій та аналітики

Існує кілька найпоширеніших способів, якими українські політики маніпулюють під час виборів. Про них, спеціально для видання Новое Время, написав наш експерт із комунікацій Сашко Кульчицький.

Людина – істота соціальна. Ми зустрічаємось з друзями, ходимо на концерти, сидимо в соціальних мережах і все життя проводимо в оточенні інших людей. А ще – порівнюємо себе з іншими і формуємо власну думку, спираючись, в тому числі, на те, що популярно або поширено в нашому оточенні.

І йдеться не лише про моду на гаджети та бренди. Як пише нобелівський лауреат з економіки і поведінковий психолог Річард Талер, соціально-заразним може бути майже будь-що: від ожиріння до оцінок в університеті, від народжуваності до самогубств. У тисячах факторів, які визначають наш вибір, ми орієнтуємось на те, наскільки ті чи інші ідеї поширені в суспільстві. І симпатії до політиків – не виключення.

Те, що в ідеальних умовах могло би допомагати нам зробити вибір, в українських реаліях часто перетворюється на маніпулятивну практику.

Ми зібрали кілька найпоширеніших способів, якими українські політики намагаються маніпулювати нашою схильністю вестися на соціальні підштовхування.

Уявна більшість

Найменш затратний і найбільш банальний спосіб – говорити, що ту чи іншу ідею політика підтримує «більшість українців». Не обов’язково міряти соціологію, можна просто впевнено говорити про більшість і робити це достатньо швидко, щоб слухач не встиг задати зайві запитання.

Якщо дивитися на такі заяви критично, вони здаються голослівними. Проте задача маніпулятора – ненав’язливо дати відчути, що ті чи інші ідеї або настрої є не просто поширеними, а «нормальними», в той час як не підтримувати їх – мало поширена поведінка.

Інші способи застосування цього ж прийому – говорити про ті чи інші думки, бажання або підтримку «усіх українців» або «справжніх українців».

Прийом, звісно ж, може масштабуватися на регіональний або галузевий рівень: «більшість одеситів», «усі шахтарі» або «справжні львів’яни».

Вибіркова соціологія

Посилатися на реальну соціологію складніше, ніж на вигадану. Проте Завжди лишається можливість посилатися лише на ті пункти, які вигідні мовцю і мовчати про інші, які здаються не такими привабливими.

Наприклад, влітку щоб підкреслити успіхи  у реформі правоохоронних органів Петро Порошенко згадав про зростання рівня довіри до Національної поліції, яка, за його словами, досягнула понад 50%. Проте забуває кілька важливих факторів. Зокрема, що опитування, на яке він посилається, проводилось лише у 12 містах, де першою була запущена нова патрульна поліція, що всеукраїнські опитування показують зовсім інші цифри, що 50+%, які він озвучує, стосуються не усієї Національної поліції, а лише Патрульної поліції, що саме опитування було проведено за кошти та на замовлення МВС. Або ж те, що за результатами замірів довіри, які робили КМІС, Центр Разумкова та інші, довіра до самого Порошенка падає три роки поспіль і давно демонструє високі від’ємні значення.

 

Як показує українська політика, можна навіть в рамках одного питання озвучувати тільки ті дані, які вигідно. Наприклад, «політолог» Віктор Уколов, який співпрацює з Адміністрацією Президента, написав блог, де потішається над «падінням рейтингу» Тимошенко на 0,9%, порівнюючи два різних рейтинги від двох соціологічних служб. Забуваючи уточнити, що в цьому порівнянні рейтинг чинного президента теж впав на 0,8%. (нерелавантність порівняння двох різних рейтингів залишимо поза увагою).

Липова соціологія

Якщо реальні заміри настроїв населення не подобаються політикам, вони можуть просто замовити одну з численних фейкових соціологічних служб. Аналітики громадської організації «Тексти» нарахували аж 79 компаній, які надавали такі послуги.

Їх опитування рідко зустрінеш у міжвиборчий період. Але під час виборів вони щедро збирають гроші партій та кандидатів, які хочуть зімітувати перед виборцями картину власної популярності.

Як ми говорили, для людини є звичним зважати на те, наскільки прийнятний буде її вибір. Під час виборів імітація популярності має і додаткове значення – навіть деякі реальні симпатики партії чи кандидата можуть не проголосувати за нього, якщо будуть переконані, що він є непрохідним.

Найцікавіший випадок трапився з партією Наталії Королевської «Україна вперед». Тоді технологи найняли цілу плеяду псевдосоціологічних компаній, чиї назви не скажуть нічого реальним соціологам: Нью Імідж Маркетинг груп, студія комуікацій ПолітЛаб, Інститут досліджень регіонального розвитку Агентство соціальних комунікацій і Агентство соціологічних досліджень Демоскоп. Усі вони пророкували Королевській 5-7% підтримки та та динаміку зростання підтримки.

Новини про ці опитування платно розміщувались на вебсайтах, про захмарний рейтинг Королевської говорили на Інтері. А коли впливові Київський Міжнародний Інститут Соціології та «Лемократичні ініціативи» оприлюднили своє опитування, де в «Україна вперед» було лише 2,1% підтримки, Королевська навіть пообіцяла засудити соціологів. Дісталось лише «ДемІніціавтивам», хоча інші відомі соціологи («Рейтинг», «Социс») давали схожі дані.

Втім, реальний результат виявився іще меншим – 1,58%. Маніпуляція провалилась.

Аналогічно-завищені результати тими ж псевдосоціологічними компаніями у 2012 році публікувалися про підтримку партії «Наша Україна». Деякі політологи стверджували, що «Наша Україна» виступала технічною партією до Партії Регіонів. Результати – схожі до Наталії Королевської.

У 2015 році схожим шляхом на виборах мера Києва 2015 року пішов Сергій Думчев. Результати настільки ж невтішні.

Усі ці випадки є такими показовими, бо маніпуляція про підтримку населення провалилась. Скільки разів вона вдавалась, особливо на місцевому рівні, – загадка.

Боти

Український політичний сегмент Facebook давно перетворився на виставку маніпулятивних практик. Імітувати прийнятність або неприйнятність ідей тут легко – достатньо купити кілька десятків ботів (які можуть бути однією людиною в реальності).

Влітку аналітики Voxukraine та компанії TheRespo проаналізували усі коментарі на сторінці Петра Порошенка. Хоча лише 2% від усіх коментаторів були визначені як очевидно фейкові, вони залишили 15% від усіх коментарів, тобто, були у 7,5 разів активнішими за реальних людей. При цьому частина ботів лишала здебільшого позитивні коментарі, частина – здебільшого негативні.

Якщо боти могли впливати на загальне сприйняття сторінки Порошенка, де щодня залишають сотні коментарів, можна уявити масштаб впливу на менш популярні сторінки.

Ну а відповідником липових опитувань у Facebook є фейкові підписники сторінки. Подекуди їх кількість стає абсурдною. Наприклад, найпопулярнішим українським політиком у Facebook віднедавна став не Петро Порошенко (686 тис підписників) і не Михайло Саакашвілі (974 тис підписників), а скромний за політичним масштабом заступник міністра регіонального будівництва і біщнесмен Лев Парцхаладзе (1 119 тис підписників).

 

У дитинстві, коли ми робили щось погане і виправдовувались тим, що так само зробили всі інші, батьки казали нам: «А якщо всі з моста підуть стрибати, ти теж підеш»? Ця фраза з дитинства слугує чудовим способом перевірки того, чи є виправданим ваш політичний вибір. Подекуди, хибне політичне рішення може принести стільки ж проблем, скільки і стрибок з висоти.

Адже вибір найпопулярнішого смартфону або найтрендовішої марки одягу вплине лише на товщину нашого гаманця, неправильний політичний вибір може суттєво змінити наше майбутнє. І, можливо, це саме та сфера, де потрібно частіше вмикати критичне мислення і запитувати себе: а чи не дурницю я роблю?

Показати кнопки
Сховати кнопки