Новий рік – час чудес. Напередодні свят за два дні “будуються” мости і “ремонтуються” дороги, а товари закуповуються за цінами, які мають мало спільного з реальністю. Ми спробували розібратися, хто і як краде з бюджету, про які суми йдеться і що з цим робити. Говориться у статті ресурсу “Наш Киев”.

Щороку чиновники від імені держави витрачають мільярди бюджетних грошей на різні товари і роботи. бідьшість торгів відбуваються в електронній системі державних закупівель ProZorro. Через неї можна відстежувати проведені тендери, а також вивчати звіти по безтендерних угодах на суми від 50 тис. грн.

Без тендеру і з відкатом

Завдяки прогалинам в законодавстві частина контрактів укладається без проведення конкурсу. Такою прогалиною є допороговв закупівлі. Під час їх проведення замовник може вибирати, потрібен йому тендер чи ні. І, як показує статистика по Україні, в більшості випадків тендери все-таки не проводять. Окремо стоїть Київ: тут велика частина допорогових закупівель включає конкурс.

У теорії, закупівлі без тендеру існують для того, щоб можна було оперативно полагодити дах, що протікає у школі або відремонтувати дорогу після природних катаклізмів. На практиці ж, до благих намірів додається покупка нової квартири або машини для чиновника.

За даними експерта Центру “Ейдос” Гліба Канєвського, приблизно 30-50% від сум, які щорічно виділяються з бюджету на допорогові закупівлі без тендера, присвоюються корупціонерами у вигляді відкатів.

Хто замовники?

Замовниками частіше за все є держструктури: місцеві державні адміністрації, міські, сільські та ін., ради, державні і комунальні підприємства, які використовують бюджетні кошти. Бюджетні установи мають право укладати контракти без проведення тендеру, якщо сума не перевищує 200 тис. грн для товарів і 1,5 млн грн для робіт. Для замовників-монополістів ліміти інші: на товари – до 1 млн грн, на роботи – до 5 млн грн.

Новорічний бум закупівель

За даними ProZorro, у 2016 році в Україні 23% всіх безтендерних контрактів уклали в грудні. При цьому в період з квітня по листопад щомісячно відбувалося в середньому 9,6% безтендерних закупівель, тобто в 2,4 рази менше.

2

Ажіотаж останнього місяця пов’язаний з тяганиною в ході виділення державних коштів, а також із затягуванням до останнього строків затвердження бюджетів місцевими радами. Відповідно до закону, якщо гроші не будуть розподілені до кінця року, вони повернуться державі.

Нагадаємо, що відлік закупівель проводиться з квітня, оскільки з цього місяця використання системи ProZorro стало обов’язковим для центральних органів влади і монополістів (а з серпня і для органів місцевого самоврядування).

На що витрачають кошти?

За даними ProZorro, у грудні найчастіше без тендеру закуповувалися будівельні роботи. По Україні їх частка становить 18%, а по Києву – 20% від усіх закупівель, проведених без конкурсу.

Важливими статтями витрат стали також офісна та комп’ютерна техніка, обладнання, меблі, паливо, ремонт і техобслуговування. При цьому статті витрат по Україні і по столиці відрізняються.

3

Скільки коштів дерибаниться?

В цілому в Україні у 2016 році уклали 362 тис. контрактів на загальну суму 149 млрд грн. У тому числі 178 707 допорогових контракту без тендеру на суму 30,33 млрд грн. З них, за даними експертів, від 9,1 до 15,1 млрд грн осіли в кишенях чиновників, причому від 2,1 до 3,6 млрд грн – в грудні.

У Києві ситуація краща, ніж в цілому по Україні. Тут без тендеру здійснили 7,4% закупівель від загального обсягу державних закупівель на рік, в той час як в інших регіонах – 21%.

4

Проте грудневий бум в столиці виглядає солідніше, ніж в регіонах. У останній місяць року в Києві скоїли 30,5% всіх місцевих бестендерних закупівель року, у той час як в Україні – 23%. Тобто тільки в грудні 2016 року в Україні вкрали від 2,1 до 3,5 млрд грн, а в Києві – від 22,8 до 38 млн грн. При цьому в період з квітня по листопад в Україні присвоїли від 6,9 до 11,5 млрд грн, в столиці – від 75,4 до 125,6 млн грн.

Як працюють корупційні схеми?

Хоча допорогових закупівлі і не відбуваються через електронну систему ProZorro, звіти по ним можна відстежити, якщо вартість предмета договору перевищує 50 тис. грн. Вивчаючи інформацію по бестендерних закупівлях, легко помітити, що суми контрактів в більшості випадків наближені до максимально можливого допорогового ліміту. Наприклад, 199 тис. грн або 1,4 млн грн. Подібні цифри в звітності можуть бути ознакою завищення замовником ціни на товар або роботи і дії однієї з поширених схем отримання “відкату”.

5

Що робити?

  • Активісти вимагають зобов’язати чиновників перевести всі допорогові закупівлі на конкурсну основу, проте це рішення занадто радикальне на сьогодні, вважає Гліб Канєвський. Наприклад, якщо підприємство буде звітувати за закупівлю миючих засобів на 1 тис. грн, і від продавця, і від покупця потрібно буде складна звітність. На даний момент Мінекономіки готує законопроект, який зобов’яже всіх проводити закупівлі на суму від 50 тис. грн через електронну систему.
  • Внести до законодавства зміни, які зобов’яжуть держпідприємства-монополістів ( “Укрзалізниця”, “Київенерго”, “Нафтогаз” і т. Д.) використовувати електронну систему ProZorro на загальних підставах. Зараз для них діють інші пороги: 1 млн на товари і 5 млн на роботи.
  • Відстежувати звіти по допороговим операціям, доносити результати до відома громадськості та, якщо потрібно, прокуратури. Зараз діє багато ресурсів моніторингу, наприклад: ProZorro, E-data, Відкритий Бюджет та інші.
Share On Facebook
Share On Twitter
Показати кнопки
Сховати кнопки