He presents very, very tough issues for most people that want to try and Paul Richardson Youth Jersey him. According to the website , Authentic Haloti Ngata Jersey is shooting 40 per cent between 10 and 16 feet from the basket and 37 Cedric Ogbuehi Jersey cent beyond that. I 't think I owned a big coat. You keep talking about things I didn't mention, hits on defenseless receivers? As soon as things settled we started looking, we weren't sure Kenny Stabler Jersey she was going to be with Crossing the or Clemency House. Being the second black Kelly Hrudey Jersey certainly had a lot to Authentic Austin Czarnik Jersey with it.

Лише 5 органів місцевого самоврядування із 96 мають високий рівень доступу до інформації | Ейдос: центр політичних студій та аналітики

У 2011 році набув чинності закон «По доступ до публічної інформації». Він забезпечує право кожного українця ознайомитися із будь-якою інформацією, яка знаходиться у органах державної влади, місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень. Втім, на сьогодні цей закон на місцях майже не виконується.

У 2017 році експерти вперше за майже 6 років існування закону «Про доступ» провели дослідження, базуючись на єдиній методології, яка була розроблена у стінах Офісу Омбудсмена. За результатами аналізу, який оприлюднили експерти Центру «Ейдос», серед 96 органів місцевої влади (24 обласних державних адміністрацій, 22 обласних рад, 24 міських рад та 26 міських рад обласного чи районного значення) було виявлено, що більшість із них забезпечують середній рівень доступу. Високий показник мають лише Донецька, Харківська, Вінницька та Херсонська ОДА, а також Херсонська міська рада.

Як оцінити відкритість влади?

Так склалося, що до минулого року в Україні не існувало єдиної методології оцінки рівня виконання права «на доступ». Усі громадські організації робили свої дослідження у межах лише своїх компетенцій і не могли цілісно поглянути на картину, що склалася навколо закону. Через це щороку виходили десятки рейтингів, де одні і ті ж органи посідали різні щаблі у рейтингу. Як результат часто подібні дослідження не викликали довіри у громадян та ЗМІ, а самі ради могли маніпулювати різною інформацією та не сприймати серйозно зауваження, які їм робили громадські активісти.

Минулого року експерти, які уже багато років займаються питаннями доступу, об’єднали свої зусилля та з допомогою представників Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розробили єдину методологію дослідження виконання права на доступ. Методологія складається із 4 частин та дозволяє комплексно оцінити рівень забезпечення доступу до публічної інформації розпорядниками. Так, перший розділ оцінює на скільки імплементовано необхідні норми для забезпечення доступу до інформації в офіційних документах, другий – на скільки якісно надають інформацію у відповідь на інформаційні запити, третій – якість наповнення та оприлюднення інформації на офіційних сайтах розпорядників, четвертий – на скільки добре налагоджена робота із наданням публічної інформації у приміщеннях органів влади.

Так, за кожен із перелічених пунктів максимально можна заробити 25% балів. Тобто усі вони є рівнозначними та однаково важливими для виконання закону «Про доступ». Високий рівень забезпечення доступу посідають ті органи, які набирають 81-100% балів, середній – 61-80%, задовільний – 41-60%, низький – 21-40%, незадовільний 0-20%.

Імплементація необхідних норм

Для того, щоб якісно виконувати закон, необхідно впровадити у своїй роботі ряд норм, які будуть забезпечувати доступ громадян до публічної інформації. Серед головних норм є:

  • Систематичне оприлюднення публічної інформації
  • Систематичне оприлюднення наборів даних на порталі відкритих даних
  • Затверджений порядок опрацювання запитів на інформацію
  • Наявність спеціальних телефонів, факсів, електронних скриньок та поштових адрес для отримання запитів
  • Наявність спеціально обладнаних місць для роботи запитувачів з документами чи їх копіями
  • Оприлюднення рішень місцевих рад та виконавчих комітетів/президії місцевої ради впродовж 5 днів з моменту прийняття
  • Доступ громадян до засідань місцевої влади

Ці та багато інших норм є важливими для забезпечення ефективного доступу до інформації. А також це ті речі, на які мають звертати увагу громадяни під час спілкування зі своїми органами влади. Особливо, якщо вони хочуть отримати якусь інформацію від них.

Втім, наприклад, лише половина із досліджених обласних рад мали чітко визначені контакти за якими жителі могли б звернутися за інформацією. Серед ОДА таких органів виявилося трохи більше половини (63%).

Лише у 44% від усіх досліджених рад існує затверджена система обліку документів, що містять публічну інформацію. Що цікаво, що серед облдержаадміністрацій відсоток тих, хто виконав цю норму доволі високий – 80%, а от серед рад облцентрів – тільки 20%.

Дивним залишається той факт, що за 6 років функціонування закону «Про доступ», все ще залишаються органи влади, які не мають чіткого порядку обліку запитів на інформацію. Так, загальна кількість органів влади, які унормували це питання – 67%. А це доволі низький показник.

Низькими є також показники щодо оприлюднення інформації стосовно рішень, які приймаються у радах. Так, середня оцінка щодо оприлюднення рішень виконавчого комітету/президії місцевої ради – 43%, оприлюднення протоколів, висновків та рекомендацій постійних депутатських комісій – 46%.

Чи працюють запити на інформацію?

Одним із основних способів отримати публічну інформацію від розпорядника є запит на інформацію. Під час дослідження до кожного розпорядника, який потрапив у вибірку, було подано по 5 запитів. Запити подавалися усно (телефоном), електронною поштою та звичайною поштою.

Моніторинг виявив, що 16% запитів лишаються проігнорованими. Попри це, лише на 64% запитів у відповідь надходила вся запитувана публічна інформація. Найповніше відповідають, знову ж таки у облдержадміністраціях (88% відповідей були повними). У 17% випадків органи місцевої влади надають часткову відповідь, у 14% надають неправомірну відмову у отриманні публічної інформації. У 2% випадків органи місцевої влади для ненадання публічної інформації використовують передбачений законом механізм відшкодування фактичних витрат на друк та копіювання. Втім, у випадках, які зустрічалися під час моніторингу такі дії ніяк не мали законного підгрунтя.

Також до найпоширеніших порушень, які зустрічаються під час отримання відповідей на запити є посилання на загальнодоступні ресурси (сайти), хоча це прямо заборонено законом, надання відповідей не на офіційному бланку, відсутність підпису відповідальної особи, або відсутність дати та вихідного номеру листа-відповіді.

Якщо говорити про усний запит на інформацію, то за всі роки імплементації закону про доступ, деякі чиновники так і не дізналися про існування такої форми надання публічнї інформації. Загалом, можна сказати, що можливість подати усний запит на інформацію забезпечують лише 36% органів місцевої влади.

Офіційні сайти та інформація на них

Для моніторингу сайтів проводилася оцінка за 4 головними критеріями:

  • Повнота розміщеної інформації
  • Навігаційна доступність інформації
  • Доступність форматів у яких створюється та розміщується інформація
  • Актуальність інформації

Моніторинг сайтів за всіма 4 критеріями показав, що органи місцевої влади наповнюють свої сайти на рівні 61%. Якщо говорити окремо по кожному пункту, то сайти органів місцевої влади в цілому наповнені на 41%, актуальність доступної інформації загалом оцінюється в 51%. А от середня навігаційна доступність інформації складає 92%. Найкращу оцінку за останнім критерієм отримали облдержадміністрації – їхні сайти мають 99% навігаційної доступності. Якщо говорити про доступність форматів у яких розміщується інформація, то у більшості це зрозумілі і доступні для широкого загалу матеріали.

Ще більше деталей та результати дослідження можна прочитати за посиланням

Загалом, експерти наголошують, що таке комплексне дослідження виконання закону «Про доступ» проведено не для того, щоб сказати хто із рад на місцях кращий, а хто гірший, а щоб нарешті зрозуміти, якою насправді є відправна точка у імплементації законодавства, пов’язаного із публічною інформацією.

Втім, експерти також підкреслюють, що за невиконання Закону «Про доступ» на розпорядника може поширюватися адміністративна відповідальність. Необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 425 до 850 грн.

 

Показати кнопки
Сховати кнопки