Про це свідчать результати першої частини дослідження місцевих виборів 2010-2020 рр., яке реалізував Центр “Ейдос”. У фокусі дослідження – міські громади з населенням більше 100 000 мешканців.

 

В ході аналізу було виявлено такі тренди:

 

  1. Гендерні квоти частково спрацювали

На місцевих виборах  2020 року було впроваджено 40%-ву гендерну квоту в списках кандидатів від партій, а також встановлення співвідношення гендерного представництва в списках – не менше двох осіб кожної статі серед кожної п’ятірки депутатів єдиних списків.

Як результат, кількість жінок в місцевих радах зросла майже  наполовину: за даними ЦВК у місцевих радах міст із населенням вище 100 000 жителів у 2015 році був 21% депутаток, а у 2020 році став 31%. Ріст є суттєвим, тому можна стверджувати, що в цілому гендерні квоти спрацювали і сприяли підвищенню рівня жіночої участі.

З іншого боку, 31% це значно менше ніж початкова квота 40%. Також це менше,  ніж загальна частка жіночого населення України, яка сягає 54%.

 

  1. Жінок частіше, ніж чоловіків ставлять наприкінці п’ятірок партійних списків

Рівень жіночого представництва серед депутатів-переможців нижчий, ніж серед кандидатів у депутати. Одна із причин – переважна більшість партій не ставили кандидаток на перші три позиції партійних списків. Лише 17% перших номерів в єдиних виборчих списках на цих місцевих виборах – жінки. Далі у єдиному списку частка жінок на позиції 2   Тобто, переважно жінки отримували 4 або 5 місце в першій п’ятірці через законодавчо встановлені вимоги, а перша трійка місць разом із очільництвом списку діставалася чоловікам. Схожа тенденція прослідковувалась і в другій та третій п’ятірках кандидатів і кандидаток.

  1. Чим вищий рівень представництва, тим менше жінок

У 2020 році на рівні міст жіночих мандатів 31%, на обласному рівні – 28%. Для порівняння, за результатами виборів до Верховної Ради України 2019 року жінки отримали 21% від усіх мандатів.

Тобто, з підвищенням рівня  ради жіноче представництво стає все меншим, хоча гендерний розподіл репрезентованих українців є незмінним.

Результати дослідження коментує виконавчий директор Центру “Ейдос” Ольга Будник:

“Динаміка залучення жінок до політичного представництва свідчить про позитивну тенденцію до зростання кількості жінок в політиці. Квоти дійсно є дієвим інструментом залучення. Для того, щоб виборці почали обирати жінок – очільницями міст та громад, щоб зростало їх представництво в радах вищих рівнів – необхідні історії успіху. Квоти – це чудовий інструмент для проходження в місцеву раду. Для того, щоб виборці позбавились упереджень до жінок в політиці, важливо оцінювати результати їх роботи на рівних умовах з чоловіками депутатами.

На мою думку, чим більше результатів в своїй діяльності жінки зможуть досягнути, чим ширше їх прокомунікувати, тим швидше буде змінюватись культура взаємодії та сприйняття жінок в політиці.”

 

Проєкт «Політичне представництво в місцевих радах протягом 2010-2020 рр. та політичні архетипи» реалізовує Центр «Ейдос» та Дослідницька агенція Fama в партнерстві з Представництвом Фонду К.Аденауера в Україні.

В рамках проєкту було проведено дослідження чотирьох факторів, які впливають на якість політичного представництва:

  • жіноче представництво в депутатському корпусі,
  • молодіжне представництво серед обраних депутатів,
  • інститут політичної репутації,
  • професійність та досвід депутатів.

Мета проєкту: комплексно дослідити якість політичного представництва в Україні.

Складові: аналітичний звіт, тематичні ефіри для обговорення трендів серед експертів, соціологічне дослідження політичних архетипів

Показати кнопки
Сховати кнопки