Останні кілька місяців соціальні мережі вивертало від тендерних скандалів. Мало не щодня ЗМІ та активісти повідомляють про фіктивні роботи чи неймовірно дорогі товари за казенний кошт.

Така ситуація стала реальністю через законодавчу прогалину, – стверджує експерт Центру Гліб Канєвський у своїй статті для видання Українська Правда.

Сліпий Левіафан

Здійснення моніторингу закупівель для попередження порушень покладено на Державну аудиторську службу. Втім, порядок моніторингу не визначений і офіційно не закріплений в жодному документі.

Через це аудитори не можуть ефективно реагувати на повідомлення громадян про корупцію на тендерах. А ті вимоги по усуненню недоліків, які все ж направляються замовникам торгів, фактично мають силу рекомендацій. І в більшості випадків ігноруються тендерними комітетами.

Це підтверджується невтішною статистикою.

Упродовж 2016 року Держаудитслужба встановила на закупівлях порушень на суму 19,2 мільярдів гривень. Однак, попереджено підозрілих торгів всього на 4,7 мільярди гривень. Тобто, замовники торгів реагували лише на кожен четвертийсигнал від аудиторів.

Не віриться, але причиною такої патової ситуації стали …реформи, які поступово просуваються в сфері публічних фінансів.

Рік назад вступив в силу революційний закон “Про публічні закупівлі“, який запровадив систему Prozorro. Цей же закон закріпив за Держаудитслужбою функцію моніторингу на вимогу Угоди про асоціацію з ЄС.

Щоправда, не визначив порядок проведення такого моніторингу.

Хоча тут треба вставити ремарочку. Функція моніторингу за аудитслужбою вперше закріплена ще в вересні 2015 року старим законом про державні закупівлі. Тому, фактично вже півтора роки контроль над тендерами по документах є – а на практиці немає.

“Моніторинг закупівель є важливою ланкою контролю за використанням публічних коштів в країнах Європейського Союзу. Проте, організація моніторингу закупівель, як, власне, і контролю – це є питання національного регулювання країн-членів Союзу, виходячи з національної системи законодавства, державного управління і навіть адміністративних традицій”, – вважає Олександр Шатковський, заступник керівника проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель України зі стандартами ЄС”.

Власне, для старту самого моніторингу необхідні додаткові документи, які б визначили механізм контролю.

Закон про закупівлі передбачає, що порядок моніторингу має розробити та затвердити Міністерство фінансів, якому на час писання закону підпорядковувалися аудитори. Проте, в лютому 2016 року уряд перепорядкував аудиторську службу собі. Таким чином, Мінфін більше не указ.

Вихід із глухого кута в кабміні знайшли за допомогою депутатів профільного парламентського комітету з питань економічної політики. На базі комітету працювала робоча група, до складу якої увійшли аудитори, представники міністерств, депутати та громадськість.

Законопроект №4738, який і затверджує порядок моніторингу, був розроблений та ще в травні 2016 року зареєстрований. Станом на сьогодні документ доопрацьований і готовий з комітету відправитися під купол Верховної Ради.

Нині задача №1 – роз’яснити суспільству основні положення документу, аби він не загубився серед численних популістських ініціатив, які виштовхують дійсно державницькі документи з порядку денного.

Кесарю – кесареве

У разі швидкого прийняття законопроекту № 4738 стабілізується ринок публічних закупівель, який здригається від корупційних скандалів. Закономірно, бюджетні гроші будуть витрачатися під прозорим державним контролем. Адже основна мета документу – попередження порушень на тендерах.

Полегшення відчують і організатори торгів через зменшення перевірок за результатами проведених закупівель.

Документ містить чітко визначені підстави проведення моніторингу по конкретним торгам, а саме:

1) негативні сигнали за сукупністю автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація про порушення від інших органів влади;

3) повідомлення у ЗМІ;

4) самостійно виявлені порушення аудиторами на порталі Prozorro.

Що стосується автоматичних індикаторів ризиків, то передбачається створення відбору підозрілих тендерів за певними критеріями на порталі Prozorro. Перелік таких тендерів регулярно надходитиме в Держаудитслужбу.

“Ми проаналізували результати у сфері публічних закупівель, долучили фахівців і громадськість та розробили законопроект, який дозволить забезпечити системний моніторинг на підставі аналізу інформації про тендери, а також створить умови для узагальнення видів порушень, виявлених при здійсненні моніторингу”, – наголошує голова профільного парламентського комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук.

Варто зазначити, що весь процес моніторингу по конкретним торгам триватиме онлайн протягом 30 днів. Усі етапи моніторингу будуть зафіксовані на порталі Prozorro. Будь-хто з ними зможе ознайомитися.

Коли ж паралельно за скаргами учасників торгів розпочне перевірку Антимонопольний комітет – Держаудитслужба скасовує власний моніторинг тих самих питань, аби не дублювати діяльність.

За результатми моніторингу складається довідка, яка також оприлюднюється на порталі Prozorro. Протягом п’яти робочих днів після оприлюднення довідки, організатор торгів має оприлюднити інформацію, яка скасовує або спростовує порушення.

Якщо порушення не припинено, аудитори отримують право на проведення повної перевірки. Тим самим, усувається явище ігнорування вимог аудитслужби, про які йшлося вище.

“Головне, щоб такий моніторинг був збалансований, зокрема через розведення повноважень органу оскарження, у нашому випадку Антимонопольного комітету та контролера – Державної аудиторської служби. Ну і звичайно, важливо буде зберегти виважений обґрунтований підхід при визначенні автоматичних індикаторів ризику та порядку їх застосування”, – додає Олександр Шатковський.

Висновки

Запровадження моніторингу закупівель є нагальним державницьким питанням, передбаченим чинним законом про закупівлі.

Даний механізм контролю, закладений в законопроекті №4738, покликаний протидіяти корупції на закупівлях до того, як бюджетні гроші отримає недоброчесний підприємець за згодою не менш недоброчесного замовника.

Важливо, що сам моніторинг відбуватиметься онлайн за чіткими процедурами у визначенні терміни. Це відкриває нові можливості для паралельного громадського контролю. Адже, публічні повідомлення громадян про підозрілі тендери є однією із підстав для початку аналізу аудиторами.

І головне, моніторинг закупівель вигідний для держави своїм очікуваним фінансовим результатом.

Можливо, якби Держаудитслужба отримали повноваження ще рік назад, то змогла би попередити порушень в закупівлях не на п’ять, а на двадцять мільярдів гривень.

Гліб Канєвський, керівник відділу протидії корупції Центру “Ейдос”, спеціально для УП

Share On Facebook
Share On Twitter
Показати кнопки
Сховати кнопки