У жовтні 2015 року парламент остаточно підтримав закон, який передбачає фінансування політичних партій бюджетним коштом. Крім отримання коштів з бюджету, політичні партії повинні ще й звітувати перед громадянами: подавати фінансові звіти про майно, доходи, видатки та фінансові зобов’язання до Національного агентства з питань запобігання корупції і оприлюднювати їх на власних офіційних сайтах.

Як саме це відбувається, і до яких маніпуляцій вдаються політичні партії, щоб пошити у дурні своїх виборців? Аналітики центру “Ейдос” виокремили десять анекдотичних фактів з фінансово-економічного життя українських партій, які свідчать про відверте саботування закону та розповіли про них у статті для Економічної правди.

1. Самодостатній “Народний фронт”.

Парламентський “Народний фронт” не має жодних находжень за два квартали 2016 року, але безоплатно користується автомобілем Mercedes Benz Vito 2013 року випуску і за три останні місяці повинен освоїти 50 млн грн з бюджету.

2. Кіпріотські вливання.

Громадяни республіки Кіпр та ПАР за шість місяців 2016 року профінансували українські партії на загальну суму близько 2,32 млн грн. До числа щасливчиків увійшли Аграрна партія, ВО “Батьківщина”, Українська народна партія.

3. Гроші в безпеці.

Низка парламентських партій просто не зможе повноцінно освоїти державне фінансування, оскільки осередки деяких партій не є самостійними юридичними особами. Це стосується Радикальної партії та “Народного фронту”.

Більшість же осередків партій, які є юридичними особами, не мають банківських рахунків. Це стосується “Батьківщини” та “Опозиційного блоку”. Отже, швидше за все, кошти будуть “освоєні” в центрі.

4. Підпільний самвидав.

Деякі парламентські партії провадять свою діяльність без офіційного друкованого видання. Зокрема, “Опозиційний блок”, Радикальна партія та БПП не мають власних газет. Хоча насправді вони випускаються.

5. Членські внески? Не чули.

Ціла низка партій не збирає або не обліковує членські внески від своїх партійців. Зокрема, це стосується БПП, НФ, ОБ та РПЛ. Там, де внески збираються, наприклад, у “Батьківщині”, роблять це в одні і ті ж періоди синхронно по всій країні. Причому розмір внеску, 2 тис грн, нереальний для пересічного українця.

6. “Волонтери” в партіях.

Секретаріати партій тримаються на “волонтерах”. Не мають власних працівників секретаріатів центральних апаратів партії “Народний фронт”, “Опозиційний блок”, Радикальна партія, “Самопоміч”. Президентська БПП має всього три працівники.

Там, де працівники обліковуються, наприклад, у “Батьківщині”, Аграрній партії, “Укропі”, “Нашому краї”, зарплати працівників явно “волонтерські” — 1-2 тис грн. Схоже, що тіньові зарплати у партіях — це, скоріше, норма, ніж виняток.

7. Комуністичне підпілля.

Попри заборону партії рахунки КПУ за шість місяців 2016 року поповнилися 334 тис грн, з яких 64,6 тис грн — членські внески.

Отже, компартія продовжує активно діяти. Жваве щоденне наповнення сайту партії, поїздки Петра Симоненка в ПАР, лобіювання російських інтересів в ПАРЄ говорять про системну роботу лідерів партії та їх плани ще нагадати про себе.

Достатньо активна робота партії, неузгодженості у фінансових звітах та чинна мережа партактиву говорять про значний обіг готівкових коштів в руках комуністів. Про джерела походження цієї готівки можна лише здогадуватися.

8. Щедрі революції.

УНП після Помаранчевої революції придбала нерухомість та автомобілі. Зокрема, у 2005 році партія купила дві квартири — на 142 “квадрати” у Миколаєві та на 45 “квадратів” в Ужгороді, а також 47 автомобілів ЗАЗ 11037 (Славута).

9. Кругообіг грошей аграріїв.

Аграрна партія України в другому кварталі заплатила 100 тис грн за користування Renault New Logan Authentique 2016 року випуску ТОВ “Агсолко Україна”. У тому ж кварталі дана фірма перерахувала АПУ 200 тис грн на партійний рахунок.

10. Культуру в маси.

Оригінальні видатки задекларувала кандидатка в народні депутати від “Укропу” по виборчому округу №23, тепер вже народний депутат Ірина Констанкевич з Луцька.

Протеже Ігоря Палиці в червні витратила 98 тис грн на показ вистав обласним драматичним театром. Таке декларування, скоріше за все, є винятком. Кандидати часто використовують концерти як засіб агітації, але рідко їх декларують.

Перелічені факти можуть зацікавити і пересічного українця, і правоохоронців. Реальне життя і діяльність партій дають значно більше приводів для здивування, усмішки, а інколи і нерозуміння. Та більшість українців все ж воліє підтримувати вітчизняні партії у їх прагненні до якісних змін в країні. Справа за малим.

Ігор Світлий, центр “Ейдос”

Share On Facebook
Share On Twitter
Показати кнопки
Сховати кнопки