Настали складні часи для бізнесу. Купівельна спроможність українських родин падає. Курс стрибає. Кредити залишаються дорогими. Перед менеджментом невеликих фірм та національних компаній постає спільне питання: де знайти новий ринок збуту. Нереально звучить, та він є в Україні. Це ринок добре відомих державних тендерів, – стверджує експерт Центру Гліб Канєвський у своїй колонці для Української правди.

Останні п’ять років слово тендер стало синонімом таким суспільно негативним явищам, як “откат” чи корупція.

Цьому сприяли об’єктивні фактори. Наприклад, експансія “сім’ї”, наїзди правоохоронних органів на чесних учасників закупівель чи борги казначейства. Тому останні роки рівень конкуренції на тендерах коливається в межах 2,5 учасників на одні торги за мінімально необхідній кількості в два учасники.

До того ж репутація учасників, які все ж таки приходили на тендери, залишалася під питанням. Чого тільки коштує історія “прокладки”, яка в 2012-ому отримала більше 800 мільйонів гривень від “Нафтогазу” за програмне забезпечення, яке не поставила і зникла в невідомому напрямку.

Та часи змінилися. Сьогодні прогресивні представники уряду на стороні бізнесу.

Ще в листопаді минулого року на одній із київських конференцій, заступник міністра економіки Максим Нефьодов зазначив, що на ринку закупівель відбуваються суттєві позитивні рухи. Держава вчасно розраховується з бізнесом і повідомлення про корупцію не лишаються без реакції.

Для прикладу можна навести конкретний кейс, коли за махінації на порталі Prozorro був звільненийначальник моторвагонного депо Південно-Західної залізниці.

Чи комунальники Голосіївського району Києва були змушені оголосити новий тендер, так я на попередньому були упіймані на маніпуляціях.

Більш того останні закони, які перетворили державні закупівлі на публічні, фактично скоротили кількість довідок, які необхідні для участі у тендерах.

Таким чином, висновок для підприємців з репутацією напрошується сам: треба брати участь на тендерах.

До слова, і на старому  “Віснику державних закупівель”, і на сучасному Prozorro знайдуться пропозиції для будь-якого бізнесу. Зараз на дворі весна. А значить, настав час ремонтів. Пропозицій вистачає, як на заході держави, так і на сході.

Для прикладу, Львівська облдержадміністрація на 19 квітня чекає від будівельників пропозиції на зведення будинків сімейного типу в Золочеві, Радехові  та с. Наварія загальною сумою більше 6,4 мільйонів гривень. В Брюховичах Львівська міська рада шукає підрядників для прокладання велодоріжок на суму більше ніж 10 мільйонів гривень.

На сході є велика купа пропозицій на Донбасі, що може стати додатковим джерелом прибутку для місцевих підприємців, чиї замовлення значно впали після початку війни. Так, Слов’янська міська рада готуєтьсязакупити 20 квітня послуги з реконструкції гуртожитків в рамках проекту “Житло для переселенців” на суму більше 14,6 мільйонів гривень.

“Міськсвітло” Краматорська хоче придбати вуличні світильники майже на два мільйони гривень.

Проглядаючи наведені приклади, може скластися хибне враження, що на тендерах влада шукає лише будівельні роботи. Це не так. Сьогодні тендери перенасичені оголошеннями про закупівлю продуктів харчування, оргтехніки, ліків, одягу, хімії, запчастин та інших популярних товарів.

Варто нагадати, що в різні роки загальний об’єм закупівельного ринку України сягав 200-300 мільярдів гривень.

Крім того, ще одним аргументом “ЗА” участі на тендерах, є небачений сплеск активності громадськості в сфері контролю над закупівлями. Чи не в кожному місті після Революції Гідності з`явилися різні антикорупційні ініціативи, самооборони, медіа, експертні середовища, які готово фізично чи юридично боротися з розпилом бюджетних коштів.

Бізнес може розраховувати на підтримку подібних ініціатив, у разі нечесності замовника тендеру чи конфлікту з перевертнями в погонах після перемоги на тендері. Варто згадати, що Міжнародний Фонд “Відродження” фінансово підтримує численні громадські ініціативи в кожному регіоні України, які покликані боротися з корупцією на тендерах.

Активному бізнесу лише залишається встановити ділові контакти з такими ініціативами.

До слова, Центр політичних студій та аналітики регулярно проводить розслідування підозрілих закупівель за повідомленнями від учасників.

Проект “Чесні тендери 2016″ навпаки попереджає корупцію, змушуючи замовників дотримуватися закону та вичищати дискримінаційні умови участі на закупівлях.

Молода вінницька команда ЦГА “Результат” регулярно відвідує тендери під час розкриття пропозицій від учасників, аби попередити будь-яку ситуативну змову з організаторами на торгах.

У Білій Церкві, експерти Центру локального самоврядування спільно з владою запрошують бізнес на місцеві тендери, аби підвищити рівень конкуренції. До речі, на початку квітня Управління ЖКГ Білої Церкви проведе ряд тендерів на прибирання, озеленення та благоустрій міста. Очікувана вартість торгів близько двох мільйонів.

Чи існують ризики участі в тендерах? Чи є варіант натрапити на замовники-корупціонера? Безумовно.

Втім,  в бізнесі перемагає сильніший. Тобто той, хто застосує якомога різноманітний інструментарій у боротьбі з перешкодами до прибутку. І співпраця з громадськими активістами, медіа та прогресивною командою в Міністерстві економіки може стати тим додатковим фактором, який дозволить чесно заробити гроші на контракті з державою.

Показати кнопки
Сховати кнопки