Українці змирилися з обідраними палатами і звикли платити за ліки. Дарма. Система ProZorro довела: гроші у медичних чиновників є. Питання в тому, як вони їх витрачають. Про це розповів Гліб Канєвський у своїй колонці для Економічної правди.

З 1 серпня 2016 року закон про закупівлі встановив лікарням нові конкурсні пороги.

Відтоді товари і послуги вартістю понад 200 тис грн та роботи — понад 1,5 млн грн закуповуються онлайн через конкурсні процедури.

Однак замовникам торгів дозволено встановлювати нижчі пороги. Для прикладу, міські ради можуть понизити пороги до 1 грн. Як це зробили у столиці.

Нескладно передбачити ефект таких вольових рішень. Підвищується конкуренція на торгах і зменшується простір для корупційних маневрів. У тому числі — для закладів охорони здоров’я, які знаходяться під контролем міських рад.

Власне, політичну відповідальність за відсутність рішень про перехід допорогових закупівель на конкурси ProZorro несуть голови міст.

Центр “Ейдос” провів громадський моніторинг медичних закупівель в обласних центрах, щоб з’ясувати, які суми грошей чиновники витрачають на конкурентних надпорогових та неконкурентних допорогових закупівлях.

Загалом під контроль потрапили тендерні контракти на чверть мільярда гривень, укладені медичними департаментами чи лікарнями протягом серпня-листопада. Як результат, 94 млн грн чи понад третину суми всіх угод витратили без будь-яких конкурсів. Тобто чиновники освоїли бюджети на власний розсуд.

Характерно, що в першій п’ятірці міст, які за чотири місяці витратили найбільше грошей поза торгами, є і східні, і західні міста України. Символічний рейтинг непрозорості очолив Харків під керівництвом Геннадія Кернеса, де лікарні встигли витратити без конкурсів 16,5 млн грн.

medychni-zakupivli-mist

До речі, міські голови второпали, що не можна просто так ігнорувати ProZorro, бо можна наштовхнутися на нерозуміння виборців. Через це чиновники почали ухвалювати маніпулятивні напіврішення.

У Харкові виконком постановив: “Для відбору постачальника товару, вартість якого становить понад 50 тис грн, використовувати електронну систему закупівель”. Диявол криється у тому, що великі суми освоюються на роботах, а не на товарах.

Як наслідок, мільйонні підряди в лікарнях дістаються фірмам, наближеним до політиків, або фірмам без досвіду. Нерідко контракти від медичних замовників перепадають конторам, щодо яких порушені кримінальні справи.

Так, 5 млн грн за різні капітальні роботи в чотирьох лікарнях отримало ТОВ “Добробудъ”. За даними аналітичної платформи YouControl, ця фірма зареєстрована в приватному секторі за адресою набережна Сабурівська, 7.

За тією ж адресою прописані ще 15 фірм. Зокрема, ТОВ “Авєга”, яке з 2009 року отримало від бюджетних установ Харкова понад 14 млн грн.

Аналітики Харківського антикорупційного центру знайшли ниточку від фірми “Добробудъ” до оточення екс-регіонала, народного депутата Анатолія Денисенка. Останній є відомим забудовником, у 2010 році він також обирався до Харківської міської ради від Партії регіонів під проводом Кернеса.

700 тис грн від лікарень перехопила будівельна фірма “Моноліт”. Вона була зареєстрована у квітні 2016 року, за п’ять місяців до першого контракту, в квартирі старого житлового будинку. Мешканець селища Рогань на Харківщині Каміль Арсланалієв є і власником, і директором даної фірми.

Паралельно Арсланалієв працює директором малого підприємства “Агробуд” зі статутним капіталом 90 коп. За останні сім років воно “натендерило” по Харкову 77 млн грн. За чотири місяці лікарні перерахували на цій фірмі 0,5 млн грн.

Є підстави вважати “Агробуд” звичайною “прокладкою”. Триває кримінальна справа: підприємство звинувачують в ухиленні від сплати податків.

Ще один факт: ФОП Олена Федотова зареєструвалася у червні, а вже на початку серпня отримала перший контракт від харківської дитячої лікарні на третину мільйона гривень за капітальний ремонт стін. Загалом Федотова за чотири місяці освоїла понад 1,5 млн грн від медичних установ.

Нарешті, ТОВ “Компанія “Стройстиль” міська лікарня №31 у листопаді перерахувала 600 тис грн за ремонт сходових майданчиків.

Ця ж компанія фігурує у кримінальній справі, яку порушила тамтешня поліція. За версією слідчих, у 2012-2015 роках посадові особи управління капітального будівництва Харківської ОДА, діючи за змовою з даним ТОВ, привласнили 0,5 млн грн шляхом завищення об’ємів виконаних робіт у закладах охорони здоров’я.

Заради справедливості треба підкреслити, що ситуація із закупівлями робіт у Харкові не унікальна. У символічному рейтингу неконкурсних медичних закупівель серед міст західної України найвище розташувався Івано-Франківськ. Політична влада у місті асиметрична Харкову. Там домінують “свободівці”.

У той період електронні закупівлі відбувалися відповідно до квітневого розпорядження міського голови Руслана Марцінківа щодо запровадження конкурентних допорогових торгів на комунальному підприємстві “Івано-Франківськтеплокомуненерго”. Тобто тільки один міський замовник зобов’язувався проводити конкурсні торги на роботи вартістю понад 100 тис грн.

Як наслідок, за чотири місяці місцеві чиновників освоїли на медичних закупівлях без конкурсів 6,5 млн грн. Яскравий приклад — ПП “Тегеран” зі статутним капіталом 0 грн. Фірма відремонтувала дві лікарні в обласному центрі за 0,5 млн грн. Засновник і директор фірми — екс-депутат від “Свободи” Юрій Шелест.

Він же є власником та директором ТОВ “Елітгарантбуд”, яке у 2016 році зібрало бюджетних підрядів по місту на 5 млн грн. До слова, ТОВ створене лише у серпні.

Ще одна компанія, ТОВ “Західбудальянс”, отримала в жовтні понад 100 тис грн від міського пологового будинку за ремонт зали. Ця фірма була створена за два місяці до того, як чиновники самочинно відписали їй даний контракт.

Наведений рейтинг не ідеальний. Він охопив лише чотири місяці, а гроші чиновники поспішали витратити до 1 серпня — дня обов’язкового запровадження ProZorro. Втім, і згадані вище оказії є радше правилом для медичних установ.

Не повинні вводити в оману міста, які розташувалися на нижчих щаблях рейтингу. Так, у Черкасах в травні 2016 року міська рада перевела допорогові закупівлі на конкурентну основу, а вже в листопаді це рішення було призупинене.

Чи можна змінити правило, за яким чиновники витрачають гроші платників податків на власний розсуд? Украй необхідно! До кожного згаданого у тексті підрядника є питання, і з’явилися вони саме через відсутність відкритих торгів.

Завдання №1 — внести зміни до закону, які зроблять допорогові закупівлі винятково конкурсними. Чиновники не повинні ламати голову, якому б куму довірити освоєння бюджету. Чиновники повинні організовувати конкурси, на яких переможе найвигідніша пропозиція, а зекономлені кошти витрачати на пацієнтів.

Дослідження проведене в рамках проекту центру “Ейдос” “Забезпечення ефективних медичних витрат” за фінансової підтримки програмної ініціативи “Громадське здоров’я” міжнародного фонду “Відродження”

Показати кнопки
Сховати кнопки