Фото: експерт з комунікацій Сашко Кульчицький

“Люди – найбільш ірраціональні істоти. Наш мозок так влаштований. Все залежить від життєвих обставин”, – такого висновку ми дійшли на нашій лекції-дискусії “Пастки для мозку”. Наступний висновок – не варто засмучуватись через це. Варто озброїтись знаннями про маніпуляції, вміти їх виявляти та нейтралізувати.    

Ми зібрали для вас приклади поширених маніпуляцій, про які розповів наш гість – експерт з комунікацій Сашко Кульчицький.

Гало-ефект. Це явище, коли характеристики особи в одній сфері переносяться на інші, непов’язані сфери. В історії є вже багато випадків, коли заслуги в спорті чи акторській діяльності переносили на політику.

Один з прикладів гало-ефекту – це історія індійського актора Амітабха Баччана. У фільмах він часто грав запеклого борця з корупцією. І коли актор подався в депутати рідного міста, більшість населення його підтримала. Проте, потім його самого зловили на корупції. Прихильники просто бачили у ньому улюбленого героя фільмів і приписували Амітабху якості його персонажа. Подібну ситуацію ми можемо спостерігати зараз і в Україні.

Також прикладом гало-ефекту може служити враження, що у людей з привабливою зовнішністю великі розумові здібності. Або ж, що високі люди більш переконливі.

Якоріння. Уявіть, що в одному магазині ви побачили куртку за 3 тис. грн і вирішили, що це надто дорого. Потім в іншому магазині ви натрапили на схожу куртку за 8 тис. грн і попередня ціна перестала вам здаватись зависокою. Справа в тому, що сума в 3 тис. грн стала для вас “якорем”, з яким ви порівнюєте всі інші ціни. Таким чином, ваш мозок потрапив в так звану пастку “якоріння”.

Отже, якоріння – це  особливість мислення людини, яка виявляється в тяжінні оцінки невідомого значення до раніше пред’явлених або отриманих чисел. Ефект проявляється навіть у разі, якщо початкові числа значно перебільшені, а людина знає про “якорі”.

Фреймінг. Це когнітивне упередження, коли люди реагують на певний вибір по-різному, в залежності від контексту, тобто, того, як такий вибір подається – як програш чи виграш. Приклади використання цього прийому часто можна зустріти у спічах політиків. Якщо мета виступу показати ситуацію в державі у позитивному світлі, то порівнюють з країнами, де все набагато гірше. І навпаки.

Евристика доступності. “Що я бачу – те і є” – головний принцип цього прийому. Це тенденція приймати рішення, ґрунтуючись на інформації, яка найбільш доступна або, яку легко згадати.

Цікавим прикладом є опитування американців щодо найпоширеніших загроз життю. Серед всіх варіантів були, наприклад, напад акули та смерть від падіння решток літака. Варіант про акул зайняв набагато вищу позицію ніж рештки літака. Хоча, насправді, смерть чи травми від падінь рештків літаків в 30 разів перевищують випадки нападу акул. Просто респондентам було легше  уявити процес нападу акул, оскільки – це більше на слуху та на телебаченні. Хоча статистика говорить зовсім про інше.

Соціальний доказ. Це термін, запропонований Робертом Чалдіні у його книжці “Вплив” 1984 року, також відомий як інформаційний соціальний вплив. Цей термін описує психологічний та соціальний феномен, в якому люди копіюють дії інших, коли не знають, як правильно вчинити у тій чи іншій ситуації.

Цей прийом часто застосовують в комедійних сіткомах, вставляючи в кадр штучний сміх. Телестудії встановили, що завдяки штучному сміху глядачі сприймають контент веселішим, ніж він є насправді.

Ці 5 маніпуляцій – лише початок списку. Більше прикладів ви можете знайти в таких книгах як “Гаррі Поттер і методи раціонального мислення” Еліезер Юдковський, “Мислення швидке та повільне” Деніел Канеман,”Поведінкова економіка. Як емоції впливають на економічні рішення” Річард Талер.

Нагадаємо, що це четверта зустріч дискусійного клубу Agora Club. Будемо і надалі проводити такі заходи. Слідкуйте за анонсами та приєднуйтесь.

Захід проводився Центром “Ейдос” в рамках проекту “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “Взаємодія!”, завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Показати кнопки
Сховати кнопки