У незалежній Україні склалася така традиція, що замість створення політичних партій, які мають працювати на благо країни, олігархи створюють партії-політичні проекти. В їх розкрутку вливають мільйонні бюджети і після того, шляхом популізму, маніпуляцій та інших брудних технологій вони потрапляють у Верховну Раду, де вершать долю усього українського народу. Так, за підрахунками експертів, великі партії можуть обходитися своїм «утримувачам» до 3 млн. доларів на місяць, маленькі – трошки менше – до 1 млн. дол. на місяць. За такі вклади у розвиток партії, її депутати щедро відплачують своїм спонсорам – голосують за «потрібні» законопроекти, створюють кричущі депутатські ініціативи та просто ведуть лінію партії, якої вимагає «хазяїн».

Проте, рік тому було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», або, як його називають у народі, Закон про фінансування партій із державного бюджету. Він покликаний поборити диктат олігархату у політиці. Адже він дозволив вже цього року побачити хто фінансує наші політичні партії, куди вони витрачають отримані кошти та скільки людей насправді працює у апараті партії.

То що ж конкретно нам дав цей закон?

По-перше, ми дізналися, що найбільші надходження на свій рахунок отримала партія Опозиційний Блок – 4 млн. 676 тис. грн. І це при тому, що зараз це опозиційна партія, яка по суті не має потенції вирішувати якісь питання у Верховній Раді, або приймати закони без підтримки депутатів із інших фракцій. Чому ж тоді продовжується масове вливання коштів у неї? Все просто – олігархи і далі хочуть впливати на Парламент, а тому уже сьогодні заготовлюють фундамент для майбутніх виборів. Вони підгодовують своїх прихвостнів, які, на їх сподівання, і далі дозволять розграбовувати нашу державу. Проте, не менш цікавою є інформація про те, що Партія СОЦІАЛІСТИ на свої рахунки отримала лише 58 грн. Тобто у партії навіть не було коштів заплатити своїм працівникам за роботу. Цікавим також факт є про те, що із усіх партій лише 200 подали звіти про фінансову діяльність. Проте, 75% із них здали пусті звіти.

До речі, працівники партій – це друга важлива проблема, яку розкрила реформа фінансування партій із бюджету. Кількість працівників у всіх партіях разом взятих (а таких партій 363) дорівнює лише 3348. Тобто в середньому на партію виходить 9 людей. Ці дані, враховують і робітників центрального апарату, і регіональних працівників. Але, навіть при таких смішних цифрах, зарплати цих самих робітників не здаються смішними. Адже, якщо вірити звітам партій, то більшість партійних функціонерів отримують мінімальну зарплату. Це свідчить лише про одне – іншу частину зарплати, на багато вищу, вони отримують у конвертах. А з цього напрошується іще один висновок. Партії, окрім офіційної каси мають чорну бухгалтерію. Можливо, це не стало ні для кого великим відкриттям. Ми всі про це завжди здогадувалися, але доказів у нас не було. Тепер, дякуючи закону про державне фінансування партій, ми такі докази, хоч і не прямі, маємо і можемо використати для подальшої боротьби із політичною корупцією.

По-третє, в українців з’явився реальний стимул відслідковувати за тим, куди витрачаються гроші партіями. Адже чотири із шести парламентських партій отримали своє перше державне фінансування у розмірі 70,8 млн. грн. А це гроші платників податків, звичайних українців. І тепер вони мають задаватися питанням, а чи не розтрачують їх на якісь непотрібні речі, чи не привласнюють їх депутати і чи не купують за них гречку аби підкупити виборців? Це змушує наших громадян бути більш відповідальними щодо вибору політиків та слідкування за їхньою діяльністю. Це формує покоління політично свідомих громадян. І це, безперечно, головний козир у сфері боротьби із політичною корупцією.

Показати кнопки
Сховати кнопки