Роль жінок у політиці більша, ніж здається. Відсоток їх представництва впливає на ВВП, розширення прав людини, формування більш здорових відносин у суспільстві та кращій якості прийняття рішень. Українське законодавство цього року як ніколи сприяло залученості жінок до місцевих виборів. Та чи зважали на це українці?

Менше місяця тому в Україні відбулися місцеві вибори. Вони – компас, за яким громади рухатимуться найближчі п’ять років. Обранці вирішуватимуть широкий спектр проблем на місцях: будуть розбудовувати інфраструктуру, драйвити інновації, створювати комфорт та гарний імідж своїх громад, залучати інвестиції та розвивати локальну економіку. Для дійсного покращення життя кожного мешканця громади треба брати до уваги інтереси всіх її членів, наявні природні ресурси, потенціал для розвитку. Наявність у місцевих радах представників кожної статі дозволяє охопити більше важливих питань та створити громаду мрії для кожного. Аналізуючи політичне представництво, Центр «Ейдос» також дослідив гендерний аспект у великих містах з населенням більше ста тисяч мешканців, спираючись на дані ЦВК по місцевих виборах 2015 та 2020 років. Аналітика свідчить, що за показником жіночого представництва Україна ще відхиляється від курсу.   

Результати виборів у великих містах: 0 меркинь і лише 31% жінок серед депутатів

Чи можете ви назвати жінку-мера в Україні? Думаю, більшість з читачів – ні. Що і не дивно, адже у великих міських ОТГ із населенням від 100 000 мешканців цього року жодна жінка не стала мером. В Україні є тенденція: чим більше населений пункт – тим менша ймовірність, що кандидатку оберуть на посаду голови.  Дещо краща ситуація з представництвом жінок серед депутатського корпусу. Завдяки новій системі гендерних квот, жінок у списку кандидатів мало бути не менше 40%, і їм надавали мінімум 2 місця з кожної п’ятірки списку партій. Проте, серед обраних депутатів жінки становлять лише  31%. Це на 50% більше, порівняно з виборами 2015 року, та водночас менше 44% у списку кандидатів. 

Проте, навіть ці показники можуть зменшитись – після виборів 2015 року жінок частіше відкликали зі списків, ніж чоловіків. В цьому році теж немає зобов’язання заміни відкликаного кандидата на особу тієї ж статі, тому можна очікувати схожу ситуацію. 

Є багато причин того, чому жінки рідше за чоловіків виграють передвиборчі перегони: 

  •       жінкам дісталося значно менше прохідних місць. На місцевих виборах 2020 року лише 17% кандидаток у єдиних списках отримали перші номери: здебільшого партії віддавали жінкам останні номери п’ятірок. Схоже, у партійних лідерів або є упередження щодо політикинь, або відсутній кадровий резерв сильних кандидаток.
  •       кандидатки отримали в середньому в півтори рази менше голосів за територіальними списками. Загалом, схильність виборців обирати кандидатів-чоловіків характерна як для мешканців розвинених країн, так і для країн, що розвиваються. Проте, в українських реаліях одним з факторів меншої кількості голосів стає нерозуміння виборцем важливості жіночої участі в політичних процесах. В тому числі через низку упереджень, пов’язаних із радянським минулим та рольовими фреймами, нав’язаними ЗМІ. 
  •     депутаткам відверто бракує підтримки їх коліжанок та більшого різноманіття жінок-політиків як прикладів до наслідування.

Чому збільшення жіночого представництва –  це важливо?

Найбільш успішні рішення впроваджуються, коли є політична воля, і суспільство бажає змін. Ми бачимо, що наразі українцям бракує усвідомлення важливості введення жіночої квоти та її суті. А обов’язкове нав’язування певних рамок призводить до результатів різної ефективності. Ми бачимо, що деякі партії дотримуються квот не для покращення, а “аби були, бо за кордоном так роблять”. Це закріплює вже існуючий фрейм стосовно жінок в політиці, а мало б навпаки.

Ідеально, щоб із впровадженням гендерних квот, ми переосмислили, чому і кого обираємо. Коли процеси “згори” та процеси “знизу” рухаються назустріч, відбуваються позитивні зміни, які згодом стануть звичною реальністю. Адже якщо гіперболізувати, жіноче представництво стосується кожного. Різні дослідження свідчать про те, наслідками підвищення жіночого представництва є:

+ зростання загального добробуту та задоволеності життям. Крос-національний аналіз наслідків збільшення жіночого політичного представництва демонструє перерозподіл бюджетних коштів на користь політик у сфері охорони здоров’я, освіти, екології;

+ зменшення корупції та деолігархізація суспільства. Дослідження виявляють меншу схильність жінок до корупції, а також нижчий поріг сприйняття кумівства й інших неприйнятних шляхів вирішення проблем;

+ ріст ВВП країни. Змінюється парадигма “лише жіночих” професій, дівчата отримують більше рольових моделей, їх інтереси є кому представити та захистити і на політичному рівні. Це призводить до більшого економічного потенціалу, робочих місць, новітніх продуктів, обсягів сплачених податків тощо. 

Які проблеми найбільш нагальні?

Щоб жіноче представництво підвищувало якість політики, варто комплексно вирішити нагальні проблеми:  

        Поверхневе розуміння суті гендерних квот.

Важливо, щоб партії не саботували гендерні квоти. І робили це не для “галочки”, нашвидкуруч підбираючи своїх майбутніх депутаток. Адже суть квот – надати точку входу в політику всім компетентним та зацікавленим людям, незалежно від статі.

        Стереотипність мислення: «політика – не жіноча справа».

Так, розподіл ролей для кожної статі притаманний не лише країнам пострадянського простору. Наприклад, в Німеччині  ще досі можна почути про так звані “Три К”: Kinder, Küche, Kirche (з нім. – “діти, кухня, церква”). Жарти жартами, але у XXI сторіччі чоловіки та жінки нарешті мають синергетично підсилити один одного в управлінських процесах.  

        Обмежене розуміння позитивного впливу зміни представництва.

Через радянське минуле, політична культура в Україні лише формується. Щоб бути більше задоволеними результатами виборів, українцям варто розібратися у відмінностях рівней представництва, а також зміщенню «акцентів» питань на порядку денному зі зміненою  статевого представництва.  

Чи жіноче представництво в політикумі – панацея? Звісно ж ні: всі проблеми за рахунок жінок не вирішаться. Та відверто, у світі є багато чудових рішень, які впроваджували як жінки, так і чоловіки. Щоправда, жінкам дають менше шансів і довіри для їх реалізації. Чи варто це змінювати й збільшувати жіноче представництво? Світовий досвід говорить, що так. Бо кожен з нас хоче бути почутим. Наразі серед українців – 54% жінок, тому в політиці мають бути люди, які глибше розуміють та усвідомлюють, як задовольнити їх потреби. Баланс, плюралізм думок і ідей, розуміння проблем кожного – ось що здатне підвищувати якість політичного представництва. Тому коли голосуватимете наступного разу – звертайте увагу на фах, досягнення, досвід та реальні результати діяльності, а не стать. Адже усім – і чоловікам, і жінкам, – є, що змінювати в політиці. 

І запрошуємо обговорити цю тему детальніше на ефіри Eidos_talks

Автори:

Олена Подолянко – аналітикиня Центру “Ейдос”, Ольга Будник – виконавчий директор “Центру “Ейдос”  

Оригінал тексту взято з сайту Цензор.Нет

Показати кнопки
Сховати кнопки